Як повинен себе вести суддя у соціальних мережах: позиція Великої Палати ВС

Свобода висловлювань судді у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет підлягає етичним обмеженням. Соціальні мережі мають певні внутрішні правила та культуру спілкування між учасниками. Поширення чужого допису може мати на меті як підтримку думок його автора, так і навпаки. Але, в кожному конкретному випадку, якщо постає питання щодо сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, необхідно почути думку судді про його ставлення та намір (мету) поширення сумнівного допису. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у справі  № П/9901/251/19.

Участь судді в соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.

При цьому під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру осіб до неї. Схожою термінологією наділено і поняття «авторитет судді», який виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід`ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року).

В оскаржуваному рішенні зазначено, що переглядом вмісту публікацій, розміщених на відповідному обліковому записі, встановлено, що ОСОБА_1 поширювала на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» нецензурні вислови та заклики до насильства.

З урахуванням зазначеного ВРП дійшла висновку про те, що поведінка кандидата та його ставлення до такої поведінки викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_1 критерію професійної етики і є обставиною, яка може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади в разі його призначення на посаду судді КГС ВС.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що чинним законодавством (ані Законом № 1402-VIII, ані Законом № 1798-VIII) не встановлено вичерпний перелік законних (офіційних) джерел, з яких ВРП може встановити обставини, які викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

З огляду на  положення Кодексу суддівської етики, Велика Палата Верховного Суду робить висновок про те, що активність судді в соціальних мережах може піддаватись оцінці стосовно дотримання правил суддівської етики. Зокрема, йдеться як про розміщення, так і про коментування інформації.

Судом досліджено відеозаписи засідань ВРП, на яких в позивача було з`ясовано думку щодо насильницьких заходів зміни конституційного ладу в Україні, на що він відповів, що такі заходи не підтримує. Крім того, членом ВРП з`ясовано думку кандидата, чи покладає статус судді якісь обмеження свободи слова особи, зокрема у соціальних мережах, на що кандидат відповів ствердно. Також було задане запитання щодо ставлення кандидата до судової реформи 2016 року. На це запитання кандидат також надав відповідь. Запитань щодо конкретних дописів чи поширень сумнівного змісту поставлено не було.

У кожному конкретному випадку, якщо постає питання щодо сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, необхідно почути думку судді про його ставлення та намір (мету) поширення сумнівного допису.

На підставі зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ВРП наділена широкою свободою розсуду при розгляді питання щодо внесення подання Президенту України про призначення на посаду судді, однак мають бути дотримані усі процедурні гарантії та принципи відбору кандидатів, з урахуванням можливості кожного з них бути ознайомленим з усією інформацією, на підставі якої приймається відповідне рішення.

Європейський суд з прав людини, у справах, де органи державної влади мають широку свободу розсуду, неодноразово наголошував на необхідності забезпечення заявнику усіх процедурних гарантій під час адміністративної процедури, відповідно до вимог статті 6 Конвенції (зокрема, у справах «Bryan проти Сполученого Королівства» (рішення від 22 листопада 1995 року), «Holding and Barnes plc проти Сполученого Королівства» (dec.) (заява № 2352/02), «Hatton and Others проти Сполученого Королівства» (GC) (рішення від 8 липня 2003 року).

Раніше ми розповідали про публікації адвоката у Facebook як підставу притягнення до відповідальності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.