В Уряді хочуть стягувати з засуджених збір на відшкодування шкоди, завданої злочином

Законопроект «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень», про який «Судово-юридична газета» писала раніше, зареєстрований в Верховній Раді під № 3892 від 17.07.2020.

Проект закону внесений Кабінетом Міністрів, а його ініціатором було Міністерство юстиції. Головним Комітетом для його розгляду визначений Комітет з питань правової політики під керівництвом Дениса Монастирського.

В самому Уряді вважають, що проект Закону не потребує проведення додаткових консультацій з громадськістю. Крім того, створення органів з питань відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень нібито не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету.

Проектом Закону визначено, що потерпілий має право на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою заробітку внаслідок заподіяння насильницьким кримінальним правопорушенням шкоди його здоров’ю та понесенням витрат на медичні послуги.

Пропонується гарантувати здійснення відшкодування шкоди з боку держави також у випадках звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав, визначених Кримінальним кодексом України, вчинення суспільно небезпечного діяння неосудною особою або якщо не встановлено особу, яка вчинила насильницьке кримінальне правопорушення.

Для чого цей закон

Кабмін нагадує, що існуючий механізм відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, передбачає право потерпілого пред’явити позов до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

На практиці подвійний статус потерпілого від кримінального правопорушення в цій системі, який одночасно є і потерпілим, і цивільним позивачем, створює достатньо складну систему процесуальних відносин, пов’язаних з доказуванням характеру та розміру заподіяних кримінальним правопорушенням матеріальних збитків.

Водночас наявність обвинувального вироку та рішення про задоволення цивільного позову не гарантує, що потерпіла особа отримає компенсацію, оскільки реальне стягнення збитків із засудженого, як правило, розтягується на роки і буває нерегулярним. Або не відбувається зовсім.

Ще більша проблема у кримінальних справах, в яких провадження зупинено, оскільки за таких обставин особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, не встановлено і потерпілий фактично позбавлений можливості пред’явити позов.

Окрему категорію становлять справи, у яких особа, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлена, але вона ухиляється від слідства.

Кількість нерозкритих кримінальних правопорушень в Україні досить велика, тому значна частина потерпілих залишається без відшкодування шкоди за отримані від нападу незнайденого злочинця, тілесні ушкодження та травми.

Серед них жінки та діти, які за статистикою значно частіше стають потерпілими від насилля, ніж чоловіки.

Як показує практика, лише невелика частина позовів про відшкодування шкоди, заявлених і вирішених позитивно, відшкодовуються, адже ті злочинці, які скоюють насильницькі кримінальні правопорушення, як правило, не володіють великими статками та майном, яке можна конфіскувати, тому не можуть повністю виплатити присуджене судом відшкодування шкоди.

Саме тому держава йде на те, щоб надавати потерпілому від насильницького кримінального правопорушення фінансову допомогу за прикладом країн ЄС.

Органом, на який покладатиметься координація діяльності у сфері соціально-правового захисту потерпілих від кримінальних правопорушень та здійснення відшкодування шкоди, пропонується визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики. Тобто Міністерство юстиції.

Інструментом такої координації в Міністерстві юстиції бачать центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Звідки хочуть брати гроші

Відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень передбачається за рахунок надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України від виконання покарань у вигляді штрафів, виправних робіт та збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями.

Згідно із статистичними даними Державної судової адміністрації України за 2019 рік ухвалено 21 415 судових рішень, якими призначено покарання у виді штрафу.

За даними уповноваженого органу з питань пробації до державного бюджету у 2019 році було перераховано 2,96 млн грн від виконання покарань у вигляді виправних робіт та 16,3 млн грн. від виконання покарань у вигляді штрафу.

Крім того, запроваджується збір на відшкодування шкоди завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, платниками якого є особи, стосовно яких ухвалено судом та набрав законної сили обвинувальний вирок.

Ставки збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, у разі ухвалення судом та набранням законної сили вироку суду встановлюються залежно від ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у таких розмірах:

Загальна сума надходжень від сплати збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, до Державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень, спрогновзована на рівні 59,8 млн грн. Суму обрахували виходячі із кількості засуджених, які сплачуватимуть кошти в дохід держави відповідно до представленого проекту Закону. Таких 83,3 тис. осіб.

Загальний розмір надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України на здійснення відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, прогнозується близько 79 млн грн.

Тож, виходячи з цього, порахували, що розмір відшкодування шкоди на одного потерпілого від насильницького кримінального правопорушення (станом на 2018 рік за статистичними даними Генеральної прокуратури таких було 24,4 тис. осіб) становитиме близько 3,2 тис. грн, але не менше ніж 841 грн.

Прорахувати максимальний розмір таких виплат наразі неможливо, оскільки порядок визначення розміру шкоди, як передбачено у проєкті Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим статистичні дані, якими користувався Кабмін, не дають можливості визначити точну кількість потерпілих, які відповідно до визначених проектом Закону критеріїв матимуть право на відшкодування шкоди, тому показники видатків є приблизними.

А як у них

Відповідно до положень законодавства європейських країн потерпілою вважається особа, якій було завдано шкоду під час скоєння нападу, побиття, підпалу.

Постраждалі від дорожньо-транспортних пригод до них не належать, оскільки такі кримінальні правопорушення були скоєні неумисно. Для постраждалих від наїзду у країнах ЄС є інші процедури виплат фінансових відшкодувань. Не отримують відшкодування й особи, які отримали тілесні ушкодження під час політичних акцій протесту.

Потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень європейські держави зобов’язані оплатити лікування, до якого належить і госпіталізація.

Родичам загиблих осіб унаслідок скоєння кримінального правопорушення покриваються витрати на їх поховання. Такі виплати надходять зі спеціального фонду, управління яким здійснюється у Міністерстві юстиції (Чехія, Нідерланди, Данія, Фінляндія, Швейцарія, Люксембург, Бельгія, Франції) або у Міністерстві соціальної політики (Німеччина, Австрія, Іспанія, Естонія).

Для їх отримання потерпілий повинен звернутися із заявою до сервісної служби виконавчих органів влади та обов’язково поліції, адже держава зацікавлена у покаранні злочинця. Без цього вона не може розраховувати на фінансове відшкодування, розмір якого у кожній країні ЄС встановлюється на підставі розроблених рекомендацій.

У Німеччині визначено декілька рівнів наслідків за ступенем пошкодження, які зазнали потерпілі від насильницьких кримінальних правопорушень.

Перший – передбачає одноразову виплату відшкодування у розмірі 740 євро, а останній (п ҆ятий) – 14 976 євро. У разі втрати декількох кінцівок та ще й у комбінації із пошкодженням органів почуттів або мозку чи отриманням тяжких опіків одноразова виплата становитиме 25 362 євро.

Якщо особа померла внаслідок пошкодження, отриманого під час скоєння кримінального правопорушення, то її родичі отримають одноразову фінансову допомогу. Водночас вони мають право на необхідні психотерапевтичні послуги.

Відшкодування моральної шкоди потерпілому від насильницького кримінального правопорушення можливе у Німеччині лише за рішенням суду. До того ж потерпілий не вказує у позові її розмір. Суд сам із цим визначається. Як правило, такі суми не є значними.

У Швейцарії своя система відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень, яка прив’язується до розміру прожиткового мінімуму. Максимальний розмір таких виплат сягає 120 тис. франків.

У Нідерландах найбільшою сумою відшкодування шкоди є 22 700 євро, але це за матеріальні збитки. Тут також оплачуються і моральні страждання потерпілому (не більше 9100 євро). Мінімальна виплата «за стрес» становить 454 євро.

В Естонії сума відшкодування повинна становити 80 % матеріального збитку, але не більше ніж 9500 євро загалом.

Раніше законопроект коментував очільник Міністерства юстиції Денис Малюська.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.