21 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні як закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» № 2456 від 15.11.2019.
«Реальна ситуація свідчить про те, що багато кримінальних проваджень розглядаються в судах першої інстанції протягом двох і більше років. Перш за все, це стосується кримінальних проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегією суддів. Це пов’язано із збільшенням кількості таких справ, складністю узгодження графіків судових засідань між членами колегії, а в період відпусток перерви між судовими засіданнями інколи тривають більше трьох місяців.
Крім того, на сьогодні зберігається велика кількість судів, в яких правосуддя здійснює не більше трьох суддів, внаслідок чого, після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування під час досудового розслідування, в даному суді вже неможливо створити колегію суддів, а тому справи направляють до апеляційних судів з метою зміни територіальної підсудності та направлення справ на розгляд до інших судів.
В подальшому значна віддаленість суду, який розглядає справу від місця мешкання учасників кримінального провадження, призводить до низької явки у судові засідання та відкладення розгляду справи.
Всі ці фактори негативно впливають не лише на швидкість судового розгляду, але й на якість.
Отже, розвантаження судів України від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів призведе до покращення доступу до правосуддя громадян та виконання завдань кримінального провадження, які закріплені як в національному законодавстві, так і за міжнародними угодами.
Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, кілька десятків стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку («Світлана Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Станніков проти України» від 3 травня 2005 року, «Павлюлинець проти України» від 6 вересня 2005 року, «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнов проти України» від 8 листопада 2005 року, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, «Ткаченко проти України» від 4 квітня 2013 року, «Самойлович проти України» від 16 травня 2013 року, «Кісельов проти України» від 13 червня 2013 року тощо).
Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
На сьогодні кількість звернень до Європейського суду з прав людини, в тому числі і у зв’язку з порушенням права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку, збільшується. І це не лише погіршує імідж України на міжнародному рівні, а й призводить до значних витрат державного бюджету.
Про необхідність запровадження зазначених змін неодноразово наголошувалось на нарадах, круглих столах асоціації слідчих суддів України, інших заходах за участю великої кількості суддів, прокурорів, адвокатів, юрисконсультів, працівників поліції, науковців тощо.
Даний законопроект направлений на забезпечення можливості дотримання розумних строків при здійсненні кримінального провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів та покращення якості роботи місцевих судів України загальної юрисдикції», - зазначають автори.
Текст законопроекту до другого читання викладено таким чином:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) такі зміни:
1. Частину другу статті 31 викласти в такій редакції:
«2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із з них заявив клопотання про такий розгляд».
2. Статтю 315 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів».
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Судовий розгляд у кримінальному провадженні, що розпочався до набрання чинності цим Законом і проводиться в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, продовжується та завершується колегіальним складом суду, визначеним до набрання чинності цим Законом, за правилами, що діяли до дня набрання ним чинності.
У кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і відбувається підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, передбаченим з урахуванням положень цього Закону.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.