За яких умов мирова угода в процедурі банкрутства може передбачати списання боргів: позиція ВС

Якщо мирова угода в процедурі банкрутства передбачає прощення певної частини боргу, то кожний кредитор має особисто підтвердити своє волевиявлення на таке прощення. До такого висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/26972/14.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі № 910/26972/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація».

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація», визнано вимоги ініціюючого кредитора - ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на суму 1 747 656, 59 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Після цього розглянуто по суті та визнано вимоги усіх кредиторів на загальну суму 16 280 749, 44 грн із включенням їх до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідній черговості.

29.01.2018 року Постановою Господарського суду міста Києва припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ПАТ «Гідромеханізація» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черпак А.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 року визнано поточні кредиторські вимоги Головного управління ДФС у місті Києві на суму 3 367 575, 43 грн у шосту чергу по заборгованостям боржника з податку на додану вартість, з єдиного соціального внеску та по земельному податку з юридичних осіб.

05.11.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла спільна заява Приватної компанії «Colledo Limited», ТОВ «Правочин» і ліквідатора ПАТ «Гідромеханізація» Черпак А.Ю. про затвердження мирової угоди. Зазначена заява обґрунтована прийняттям комітетом кредиторів боржника рішення на засіданні 04.11.2019 року про уповноваження голови комітету кредиторів - Приватної компанії «Colledo Limited» - на підписання мирової угоди від імені кредиторів.

Умовами мирової угоди, у редакції, схваленій комітетом кредиторів, передбачено, що погашення вимог, забезпечених заставою, другої та третьої черг заборгованості здійснюватиметься протягом 30 днів з дати затвердження господарським судом мирової угоди, а вимоги четвертої черги заборгованості підлягають прощенню (списанню) у повному обсязі.

Крім того, місцевим судом встановлено, що під час здійснення процедури ліквідації боржника на адресу ліквідатора Черпак А.Ю. від інвестора - ТОВ «Правочин» - надійшла заява, з якої вбачається, що інвестор приймає на себе та зобов`язується здійснити погашення заборгованості, включеної до першої черги, яка має бути погашена відповідно до умов мирової угоди, а також витрат, пов`язаних з проведенням процедури банкрутства. Суд також встановив, що ТОВ «Правочин» було перераховано на рахунок ПАТ «Гідромеханізація» в установі банку фінансову допомогу, яку ліквідатором Черпак А.Ю. використано для погашення вимог кредиторів першої черги задоволення та на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого.

02.12.2019 року ухвалою Господарського суду міста Києва спільну заяву задоволено, а провадження у справі № 910/26972/14 про банкрутство ПАТ «Гідромеханізація» закрито. Суд тоді зазначив, що з моменту набрання чинності 21.10.2019 Кодексом України з процедур банкрутства його положення не містять заборони щодо укладення мирової угоди у справах про банкрутство; також сторони вправі укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу в силу частини другої статті 192 ГПК України.

Головне управління ДПС в місті Києві, кредиторські вимоги якого підлягали прощенню, подало апеляційну скаргу щодо скасування ухвали місцевого суду про затвердження мирової угоди з припиненням провадження у справі про банкрутство та направлення справи для продовження розгляду до місцевого суду на стадію ліквідаційної процедури.

Серед доводів представника ДПС, зокрема, є посилання на те, що мирова угода, яка укладалась за загальними нормами ГПК України, не підписана усіма сторонами у справі (кожним кредитором, визнаним судом, щодо якого прийнято рішення про списання його заборгованості); склад комітету кредиторів сформовано до набрання чинності КУзПБ, що свідчить про його нелегітимність на час затвердження мирової угоди, оскільки за КУзПБ черговість кредиторів та кількість голосів визначаються по-іншому; прийняте рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди вже після набрання чинності 21.10.2019 КУзПБ на стадії ліквідаційної процедури суперечить цьому Кодексу, який виключив можливість укладення мирової угоди на стадії ліквідаційної процедури, залишивши її як інструмент відновлення платоспроможності боржника на стадії санації; мирова угода, як судова процедура, що передбачала можливість списання кредиторських вимог без участі кредиторів, чиї вимоги списуються (прощаються) за рішенням комітету кредиторів боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уже не може застосовуватися як така, що не передбачена КУзПБ.

Проте вони не були підтримані судом апеляційної інстанції, і він погодився з висновками місцевого суду про те, що КУзПБ не містить заборони щодо укладення мирової угоди у справах про банкрутство, а умови укладеної між кредиторами, боржником та інвестором мирової угоди не порушують вимог чинного законодавства України. При цьому апеляційний суд зауважив, що сторонами поданої до господарського суду на затвердження мирової угоди є боржник та комітет кредиторів, як представницький орган кредиторів, з огляду на що суд зазначив, що сформований комітет кредиторів боржника є належною стороною у справі про банкрутство, уповноважений підписувати мирову угоду від імені усіх кредиторів боржника, та не потребує одержання згоди на її укладення від кожного з кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство.

Отже, в цілому апеляційний суд погодився з правильністю списання за мировою угодою грошових вимог кредиторів на суму понад 10 млн грн.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

Відповідно до статті 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Суд може відмовити у затвердженні мирової угоди і продовжити судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Крім того, відносинам неплатоспроможності притаманно те, що вони не є інструментом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.

Втім, на відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинного на момент розгляду 02.12.2019 спору про затвердження мирової угоди, який передбачав можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство з наслідками прощення (списання) заборгованості кредиторів, які не давали згоди на таке прощення (списання) своїх боргів, та відповідну процедуру укладення такої угоди від імені кредиторів комітетом кредиторів боржника (статті 77-82 цього Закону), Кодексом України з процедур банкрутства такої судової процедури банкрутства, як мирова угода та процедури її укладення, не передбачено.

Як встановлено судами, боржник перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду 29.01.2018, та до нього з 21.10.2019 застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу. Отже, на етапі розгляду наданої на затвердження мирової угоди щодо боржника застосовуються особливості провадження у ліквідаційній процедурі, визначені КУзПБ.

Таким чином, мирова угода укладена з порушенням норм цивільного законодавства щодо прощення боргу кредитором боржнику (стаття 605 ЦК України) за правочином, який передбачає волевиявлення кредитора на таке прощення боргу, та законодавства про банкрутство (статті 48 КУзПБ), оскільки комітет кредиторів боржника на час укладення мирової угоди уже не був наділений повноваженнями на підписання такої угоди від імені усіх кредиторів боржника.

З огляду на зазначене, керуючись пунктом 1 частини п`ятої статті 192 ГПК України, судам належало відмовити у затвердженні мирової угоди як такої, що не відповідає вимогам цивільного законодавства, законодавства про банкрутство та суперечить інтересам податкового органу (скаржника), який не давав згоди на укладення від його імені мирової угоди на умовах списання податкового боргу та єдиного соціального внеску.

А щодо закриття провадження у справі про банкрутство, то, згідно з пунктом 4 частини першої статті 90 КУзПБ, таке можливо лише у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника або погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Чого не було встановлено на момент затвердження мирової угоди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.