На сайті Верховної Ради оприлюднено текст законопроекту про суд присяжних № 3843 від 14.07.2020 та супровідних законопроектів «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 3844 та до інших законодавчих актів, зокрема до Кримінального процесуального кодексу № 3845.
Авторами ініціативи виступають народні депутати від фракції «Слуга народу» Павло Фролов, Федір Веніславський (який також є представником Президента Зеленського у Конституційному Суді України), Ігор Фріс та Павло Павліш.
Зокрема, пропонується визначити, що суд присяжних здійснює судочинство в суді першої інстанції в кримінальному провадженні.
За клопотанням обвинуваченого судове провадження в суді першої інстанції щодо злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 і більше років або довічного позбавлення волі, крім злочинів проти основ національної безпеки України, корупційних злочинів, злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, здійснюється судом присяжних. Суд присяжних здійснює судовий розгляд у складі одного професійного судді та восьми присяжних.
Цікавим є також, що законопроектом № 3845 пропонується виключити з КПК статті: 392 (Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку), 393 (Право на апеляційне оскарження), 394 (Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень), 395 (Порядок і строки апеляційного оскарження), 396 (Вимоги до апеляційної скарги).
Суд присяжних складається з одного професійного судді і Лави присяжних.
Професійний суддя суду присяжних є процесуальним головуючим у судовому засіданні та не бере участі в прийняті рішення Лавою присяжних по суті обвинувачення особи у вчиненні діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Лаву суду присяжних складають 8 присяжних.
Склад Лави присяжних формується на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян України, які постійно проживають у відповідному суддівському окрузі та відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
Лава присяжних, за наслідками судового розгляду обвинувачення особи у вчиненні діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, постановляє рішення по суті обвинувачення (вердикт).
Як пропонується визначити у КПК, вердикт — рішення Лави присяжних за наслідками розгляду судової справи щодо винуватості чи невинуватості підсудного у вчиненні діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Як зазначено у законопроекті, здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком.
Присяжний залучається до здійснення правосуддя у складі однієї Лави суду присяжних на строк розгляду лише однієї судової справи. Залучення особи в якості присяжного одночасно для розгляду іншого кримінального провадження забороняється.
Присяжним може бути громадянин України, який досяг 21 року, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, якщо інше не визначено законом.
Також прописано, хто не може бути присяжним. Окрім стандартних вимог, визначено, що не може бути присяжним особа, на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; особа, яка не володіє державною мовою; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї зацікавлені в результатах провадження.
Присяжний має право отримувати грошову винагороду і фінансове відшкодування за виконання обов’язків присяжного.
Присяжний, кандидат у присяжні зобов’язаний:
Ненадання інформації про обставини, що унеможливлюють участь у здійсненні правосуддя в разі її наявності передбачає притягнення винуватих осіб до відповідальності.
Неприбуття або несвоєчасне прибуття для участі в доборі складу Лави присяжних чи в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду. Особи, винні у вчиненні дій, які є проявом неповаги до суду, притягаються до відповідальності.
Відмова роботодавця у вивільненні кандидата в присяжні від роботи є неповагою до суду. Особи, винні у вчиненні дій, які є проявом неповаги до суду, притягаються до відповідальності.
Посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані за запитом територіального управління ДСА надати необхідну інформацію для складання списків кандидатів у присяжні.
За ненадання, відмову в наданні, надання неповної або спотвореної інформації, а також надання інформації поза встановленими строками, посадові особи і керівники підприємств, установ та організацій несуть відповідальність.
Державна судова адміністрація є відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні — на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів. Порядок надання Державній судовій адміністрації інформації із Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів про кандидатів у присяжні встановлюється Кабміном.
Порядок функціонування системи випадкового/сліпого автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановлюється Державною судовою адміністрацією.
Головуючий суддя, який отримав у провадження справу, яка підлягає розгляду судом присяжних, протягом одного робочого дня від дня розподілу справи направляє заявку до територіального управління ДСА про виклик до суду кандидатів у присяжні в кількості 30 осіб.
ТУ ДСА після отримання заявки від судді протягом робочого дня за допомогою автоматизованої системи шляхом випадкового/сліпого автоматизованого відбору формує та направляє судді список кандидатів до Лави присяжних.
Суд надсилає кандидату в присяжні письмове запрошення та Анкету кандидата у присяжні рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку судового засідання.
Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи до виконання обов’язків присяжного.
Роботодавець (керівник, а у разі його відсутності – особа, що виконує обв’язки керівника підприємства, установи чи організації незалежно від підпорядкування і форм власності) зобов’язаний вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.
Відбір у присяжні здійснюється після відкриття судового засідання у справі.
Головуючий суддя повідомляє кандидатам у присяжні, яка справа підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із кандидатів у присяжні має право заявити про неможливість його участі, зазначивши причину, та заявити самовідвід.
Усі питання, які пов’язані з увільненням кандидатів у присяжні від участі в доборі до складу Лави присяжних або із самовідводом, вирішує суддя, який головує в судовому засіданні.
Кожному з кандидатів у присяжні, який бере участь у відборі до Лави присяжних, сторона обвинувачення і сторона захисту може заявити відвід з підстав, передбачених цим законом.
Сторона обвинувачення і сторона захисту, з метою з’ясування обставин, які можуть перешкоджати кандидату в присяжні в його доборі до складу Лави присяжних, можуть ставити кандидату відповідні запитання.
Рішення сторони захисту і сторони обвинувачення щодо відводу або залучення кандидата в присяжні до Лави присяжних, яке прийняте одностайно, є для головуючого судді обов’язковим.
Якщо сторону обвинувачення або сторону захисту представлено кількома представниками, то вони зобов’язані між собою узгодити єдину позицію. У разі відсутності в них єдиної позиції, підстави відводу кандидата в присяжні повинні бути вмотивованими. Остаточне рішення приймає головуючий суддя.
Незалежно від кількості представників, сторона обвинувачення або сторона захисту має право заявити відвід без наведення мотивів щодо двох кандидатів у присяжні.
Якщо сторона обвинувачення і сторона захисту мають різні позиції щодо відводу кандидата в присяжні, то сторона, яка заявляє відвід, зобов’язана навести мотиви відводу, за винятком приписів частини 9 цієї статті. Рішення щодо обґрунтованості відводу, його задоволення чи відхилення приймає головуючий суддя.
Формування Лави присяжних є завершеним після відбору присяжних у кількості, установленій цим Законом.
Після відбору до Лави присяжних основних присяжних здійснюється відбір двох запасних присяжних у порядку, визначеному для добору основних присяжних.
Якщо за результатами добору не було сформовано Лаву присяжних чи не було обрано запасних присяжних, Територіальне управління Державної судової адміністрації за вказівкою головуючого судді, додатково надає суду для виклику кандидатів у присяжні в кількості, яка має бути кратною трьом вакансіям, і процедура добору продовжується.
Якщо чисельність Лави присяжних нижча встановленого складу і відсутня можливість поповнити її запасним присяжним, відбувається заміна Лави присяжних новим складом у порядку, передбаченому цим Законом.
Про початок добору нової Лави присяжних головуючий суддя постановляє ухвалу. У разі заміни Лави присяжних судове провадження починається спочатку.
Після приведення до присяги присяжні виходять до нарадчої кімнати, де більшістю голосів обирають зі свого складу старшину. Старшина присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають під час судового розгляду й ухвалення вердикту. Звернення до головуючого судді від присяжних здійснює старшина присяжних.
Старшина присяжних веде нараду Лави присяжних у нарадчій кімнаті, заповнює опитувальний лист за результатами голосування із відповідями присяжних і проголошує вердикт Лави присяжних у судовому засіданні.
Після останнього слова обвинуваченого головуючий суддя формулює запитання, на які присяжні повинні відповісти, зачитує їх і ставить на обговорення сторін кримінального провадження.
Головуючий суддя перед формуванням опитувального листа з’ясовує у сторін кримінального провадження наявність у них пропозицій щодо формування питань опитувального листа. Пропозиції повинні бути подані сторонами кримінального провадження письмово.
Головуючий суддя остаточно формулює опитувальний лист та підписує його.
Присяжні повинні вирішити такі питання щодо кожного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність:
1) чи доведено, що мало місце кримінальне діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
2) чи доведено, що діяння вчинене обвинуваченим;
3) чи доведено, що обвинувачений є винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння;
4) чи є обставини, які пом’якшують покарання винуватої особи;
5) чи є підстави для відшкодування завданої винуватою особою моральної шкоди потерпілому.
Питання викладаються у зрозумілих для присяжних формулюваннях, які вимагають однозначної відповіді. Не можуть ставитися питання, що вимагають від присяжних кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, чи інші питання, вирішення яких вимагає юридичної оцінки.
Якщо обвинувачених більше одного, то опитувальний лист складається щодо кожного обвинуваченого окремо.
Опитувальний лист передається старшині присяжних для оголошення та обговорення в нарадчій кімнаті.
Після напутнього слова головуючого судді присяжні виходять в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту.
Нарадою присяжних керує старшина, який послідовно ставить на обговорення питання, визначені в опитувальному листі, проводить голосування щодо них і веде підрахунок голосів.
Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не має права утриматися при голосуванні. Старшина присяжних голосує останнім.
Вердиктом є рішення Лави присяжних з питань, сформульованих в опитувальному листі.
На кожне запитання опитувального листа присяжні зобов’язані відповісти “так” або “ні”.
Вердикт Лави присяжних є обов’язковим для головуючого судді і має наслідком ухвалення ним вироку.
Вердикт про винуватість особи (осіб) вважається ухваленим Лавою присяжних, якщо на всі питання опитувального листа у пунктах 1-3 всі присяжні одноголосно або всі присяжні, за винятком одного присяжного, відповіли «так».
У разі, якщо голосів присяжних, які відповіли «так», недостатньо для ухвалення вердикту про винуватість особи (осіб), вердикт Лави присяжних є вердиктом про невинуватість особи (осіб).
У разі ухвалення вердикту про винуватість особи (осіб) рішення Лави присяжних з питань, зазначених у пунктах 4-5 (чи є обставини, які пом’якшують покарання винуватої особи; чи є підстави для відшкодування завданої винуватою особою моральної шкоди потерпілому), приймається більшістю голосів присяжних. У разі рівного розподілу голосів присяжних рішення трактується на користь обвинуваченого.
Після проголошення вердикту Лави присяжних головуючий суддя:
1) постановляє виправдувальний вирок – якщо Лава присяжних ухвалила вердикт, яким визнала обвинуваченого невинуватим у вчиненні інкримінованого діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України;
2) постановляє обвинувальний вирок – якщо Лава присяжних ухвалила вердикт, яким визнала обвинуваченого винуватим у вчиненні хоч би одного із інкримінованих діянь, передбачених Кримінальним кодексом України.
Головуючий суддя на підставі вердикту Лави присяжних складає та проголошує вирок суду присяжних із додержанням вимог, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, з такими особливостями:
1) у вступній частині вироку не зазначаються прізвища присяжних;
2) у мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом Лави присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт.
У разі, якщо Лава присяжних ухвалила вердикт про невинуватість обвинуваченого, який тримається під вартою, у вчиненні інкримінованого діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, за розпорядженням головуючого судді його негайно звільняють з-під варти.
Якщо Лава присяжних визнала обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, головуючий суддя постановляє рішення про міру покарання з урахуванням обставин, що характеризують особистість обвинуваченого, інші питання, які впливають на призначення покарання, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку завдав обвинувачений.
Виправдувальний вирок суду присяжних набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути переглянутий по суті вердикту, але може бути оскаржений в апеляційному порядку з питань порушення процедури формування Лави присяжних.
Обвинувальний вирок суду присяжних може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав:
1) процедури формування Лави присяжних;
2) порушення норм кримінального процесуального законодавства;
3) суворості призначеної обвинуваченому міри покарання.
Обвинувальний вирок суду присяжних і рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржений у касаційному порядку з підстав:
1) порушення норм кримінального процесуального законодавства;
2) суворості призначеної міри покарання.
У разі скасування вироку суду присяжних у зв’язку із порушенням процедури формування Лави присяжних (для обвинувальних та виправдувальних вироків) та/або порушенням норм кримінального процесуального законодавства (лише для виправдувальних вироків) призначається новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду присяжних.
За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді заборонено.
Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується грошова винагорода, розрахована з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України територіальними управліннями ДСА.
В прикінцевих положеннях проекту № 3843 пропонується установити, що протягом 2-х років з дня набрання чинності новим Законом судове провадження в суді першої інстанції здійснюється судом присяжних лише щодо особливо тяжких злочинів, встановлених ч. 3 статті 31 КПК, якщо за вчинення такого злочину передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Також депутати пропонують виключити з статті 293 «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу положення про те, що розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусовоъ госпіталізаціъ до протитуберкульозного закладу.
В свою чергу, законопроект зобов’язує Кабмін у 6-місячний строк із дня опублікування нового Закону розробити та внести на розгляд проект Закону про здійснення правосуддя за участі присяжних у цивільному процесі.
Також вносять зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Зокрема, без згоди Вищої ради правосуддя суддю, присяжного (від прийняття ним присяги до проголошення вердикту Лави присяжних) не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді, присяжного під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.