Повернення касаційної скарги скаржнику: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби (ДПС) у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 640/12462/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коспаш-ЛТД» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини

Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства та встановлено строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвалою Суду від 21 квітня 2020 року продовжено Головному управлінню ДФС у місті Києві строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 640/12462/19 на 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Залишаючи касаційну скаргу без руху Суд просив сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 23 684.52 гривень та зазначити підставу, на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 328 Кодексу підстави.

3 липня 2020 року Головним управління ДПС у місті Києві подано до Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з долученням до нього платіжного доручення від 3 червня 2020 року № 2012 про сплату судового збору.

Підставою касаційного оскарження в клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги скаржник визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу). Крім посилання на цей пункт, відтворення висновків акта перевірки та цитування норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» касаційна скарга та надане на її усунення клопотання іншого не утримують.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.  

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Тому касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.  

Станом на 10 липня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись ч. 2 ст. 332, пунктом 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд ухвалив касаційну скаргу повернути скаржнику. Однак, її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про пропуск процесуального строку: позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.