До сьогодні усталеною практикою заборонялось використовувати факсиміле в документах, які подаються до суду, зокрема, позовних заявах, апеляційних скаргах, касаційних скаргах в рамках господарського, цивільного та адміністративного судочинства.
Зокрема, постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.06.2018 року у справі № 826/811/17 обґрунтовує з позиції приписів закону необхідність наявності на документах, які подаються до суду, виключно особистого підпису учасника справи (його представника).
Норми діючої редакції КАС України додатково вказують на те, що позовна заява, підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле є такою, що не підписана повноважною особою, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків (повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду).
Ухвалами Верховного Суду від 26 січня у справі № 903/546/17 та від 26 січня 2018 року у справі № 922/1743/17 зазначено, що всі надіслані на адресу суду документи (касаційна скарга, копія довіреності тощо) підписані з високим ступенем імовірності не особисто, а з використанням факсиміле, що не може вважатися підписом цієї особи.
Водночас, вирізняється з-поміж судової практики своєю суперечливістю останній, справа № 640/5124/19, яка потрапила в поле зору редакції та про яку піде мова далі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ (третя особа) звернулось із апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду. За результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу задоволено та винесено нову Постанову, якою позовну заяву Особи_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву Особи_1 без розгляду апеляційний суд посилався на те, що підпис представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Особа_2 на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, що не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.
Переглядаючи рішення ВС звернув увагу, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача Особа_2 (який безпосередньо брав участь у судових засіданнях апеляційної інстанції, а відтак судом його особа встановлювалась та повноваження його на представництво інтересів ОСОБА_1 перевірялись) підтвердив суду, що підпис, який міститься на позовній заяві, виконаний ним особисто. Колегія суддів дійшла висновку, що залишення позовної заяви без розгляду у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС України, попри висловлення особою, яка звернулася до суду з позовом, у судовому засіданні її особистого волевиявлення щодо подання такого та її підписання, є проявом формалізму, який обмежує право особи на розгляд її справи судом. Також ВС звернув увагу, що судом апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні не наведено з урахуванням яких саме обставин останній дійшов висновку про відсутність підстав вважити, що позовна заява скріплена власноручним підписом повноважного представника. Справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.
Так, судом апеляційної інстанції, за наслідками перегляду справи зазначено про відсутність у справі доказів того, що ордер є підробленим, був анульований, визнаний нікчемним та зроблено висновок про те, що на час подачі до суду позовної заяви, представник мав усі належним чином оформлені документи адвоката та представника позивача, а отже мав повноваження подавати від імені позивача позовну заяву та підписувати її.
Вказане суд апеляційної інстанції обґрунтував наявністю договору про надання правової допомоги, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та відсутністю даних відносно того, що адвокат, на час подачі позовної заяви до суду, був позбавлений права на зайняття адвокатською діяльністю чи його діяльність була зупинена.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.