Яка норма замінить статтю 375 Кримінального кодексу України

Олександр Бабіков,

перший заступник Директора Державного бюро розслідувань  

Останнім часом тема неконституційності статті 375 «Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» Кримінального кодексу України стала однією з найбільш обговорюваних серед правників.

Нагадаємо: 11 червня 2020 року Конституційний Суд України визнав цю норму такою, що суперечить Основному Закону України, але водночас зазначив про втрату нею чинності через шість місяців з дня ухвалення такого рішення. За цей час законодавець має ухвалити відповідні зміни та доповнення до КК України.

Слушно зауважити, але буквально перед ухваленням зазначеного рішення КСУ парламентарі розробили та надіслали до органів державної влади на опрацювання принаймні чотири альтернативні законопроєкти (№ 3500, № 3500-1, № 3500-2 та № 3500-3) щодо удосконалення кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.

На жаль, вказаними проєктами законів не передбачено розкриття того, що є «упередженим судовим рішенням» (№ 3500), «завідомо неправосудним судовим рішенням» (№ 3500-1), «завідомо незаконним або необґрунтованим рішенням суду»  (№ 3500-3).

 Для більшості проєктів характерні ті самі недоліки, на які у своєму рішенні вказав КСУ, а отже вони потребують суттєвого доопрацювання. Водночас законопроєкт № 3500-2 пропонує взагалі виключити статтю 375 із Кримінального кодексу України, але навряд чи цей крок допоможе вирішити проблему постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Міжнародний досвід свідчить, що, наприклад, в ряді держав Європейського Союзу та Англії судді не несуть кримінальної відповідальності ані за винесені ними судові рішення, ані за діяння, вчинені у зв’язку з виконанням службових обов’язків (за виключенням корупційних кримінальних правопорушень).

Такого роду кримінальна відповідальність була характерна насамперед для законодавства пострадянських країн. Щодо України, то остаточне вирішення цієї проблеми, зважаючи на її юридичну значущість і суспільний резонанс, буде складним та важко передбачуваним.

На наш погляд, можна запропонувати декілька варіантів норми, що зможе замінити статтю 375 КК України. 

Варіант перший. У світлі критики КСУ конструкції «завідомо неправосудний» щодо вироку, рішення, ухвали або постанови, можлива криміналізація тільки їх «умисного» постановлення суддею (суддями) за умови, що в них наявна неповнота судового розгляду або якщо вони не відповідають фактичним обставинам справи (провадження), або наявне істотне порушення вимог процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального права. Фактично йдеться про типові умисні форми діянь, що характерні для всіх видів судочинства, а не тільки кримінального.

Варіант другий. Так само повинне каратися «умисне постановлення суддею (суддями) незаконного вироку, рішення, ухвали або постанови», під яким слід розуміти вчинення суддею (суддями) дій, які є компетенцією суду вищої інстанції чи іншого судді, іншого суб’єкта владних повноважень, або дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках чи з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов, або одноособово, тоді як вони повинні бути вчинені лише колегіально, або які ніхто не має права виконувати чи дозволяти. Відповідну примітку з цього приводу можна було б сформулювати наприкінці пропонованої статті Кримінального кодексу України.

Варіант третій. Свого часу його пропонували окремі науковці, виступаючи за криміналізацію як умисного, так і необережного (недбалого)  постановлення неправосудного судового рішення. В останньому випадку суддя мав би підлягати кримінальній відповідальності тільки за умови спричинення тяжких наслідків.

Звісно, що це далеко не всі можливі варіанти, але сподіваємося, що законодавець зможе ухвалити правильне рішення, яке не тільки забезпечить дотримання інтересів як системи правосуддя, так і інтересів держави та  громадян.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.