Податковий кодекс України передбачає лише два способи виправлення помилок у податковій звітності

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 520/1186/19 та встановив, що Податковим кодексом України передбачено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності: подання уточнюючого розрахунку або відображення уточнених показників у податкових деклараціях наступних податкових періодів.

Обставини справи

Відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Позов вмотивовано тим, що контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з приправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року, в порушення положень Податкового кодексу України не враховано лист позивача про помилкове надання уточнюючого розрахунку та визнання такої звітності недійсною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що на дату складення акта перевірки у розпорядженні контролюючого органу вже знаходився лист від позивача, але останній безпідставно не був врахований ГУ ДФС.

Залишення поза увагою такої інформації свідчить про необ’єктивність та перевищення наданих повноважень зі сторони суб’єкта владних повноважень. Суди звернули увагу на ненадання відповідачем відповіді на спірний лист, зауваживши, що акт камеральної перевірки в даному випадку не може вважатися формою відповіді на нього. Крім того, суди відхилили посилання контролюючого органу на необхідність подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ до попередньо поданого уточнюючого розрахунку, оскільки положення пункту 50.1 статті 50 ПК України передбачають лише обов`язок з надсилання такого уточнюючого розрахунку саме до податкової декларації.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС наголошують, що стаття 50 ПК України регламентує порядок внесення змін до податкової звітності. Так, відповідно до частин першої та другої підпункту 50.1 цієї статті у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтю 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.  

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточненні показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійно виявлених помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункти 2, 3 розділу ІV Порядку № 21).

Також ВС зауважив, що подання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою встановленою ПК України та Порядком № 21 (чинного на час спірних правовідносин). При цьому уточнюючий розрахунок слід вважати невід’ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених підпунктом 91.11 статті 49 ПК України. Існування вимог, зокрема до форми подання податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї, спрямовано на забезпечення правильного відображення контролюючим органом задекларованих платником податків показників податкової звітності.

При цьому, ВС наголошує, що Податковим кодексом України передбачено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності: подання уточнюючого розрахунку або відображення уточнених показників у податкових деклараціях наступних податкових періодів.

На переконання колегії суддів, лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю у розумінні вимог ПК України та Порядку № 21, а тому правомірно не був врахований ГУ ДФС при проведенні камеральної перевірки.

Також ВС підкреслив, що чинне податкове законодавство не визначає саме порядок внесення виправлень до поданого з помилками уточнюючого розрахунку, але, враховуючи приписи статті 50 ПК України у взаємозв`язку з положеннями Порядку № 21, колегія суддів касаційного суду вважає, що виправлення такої помилки має відбуватись шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до податкової декларації, з урахуванням показників попередньо поданого уточнюючого розрахунку (з помилками).

Оскільки відповідальність за подання податкової звітності покладається саме на платника податку, що, в свою чергу, зобов`язує останнього здійснювати таке подання у чіткій відповідності до вимог ПК України, а не на власний розсуд.

При цьому колегія суддів погодилась із твердженням апеляційного суду, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки приймає до уваги лише ті відомості, що добровільно підтверджені самим платником податків, але за умови, що таке підтвердження відбулось у формі, встановленій законом.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чи повинно підприємство здійснювати перевірку справжності наданих контрагентом документів при укладанні договорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.