Альтернативні проекти про судову реформу: що пропонують депутати

На сайті Верховної Ради оприлюднено тексти альтернативних законопроектів щодо судової реформи в Україні.

Нагадаємо, що раніше відповідний проект № 3711 вніс Президент Володимир Зеленський. Про те, які пропозиції висловлювала до нього юридична спільнота на Комітеті з питань правової політики, можна прочитати за посиланням.

Свою версію у вигляді проекту Закону про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування № 3711-2 від 07.07.2020 запропонували народні депутати від фракції «Слуга народу» Сергій Демченко, Вікторія Кінзбурська, Олег Дунда та Тарас Тарасенко.

Інший законопроект № 3711-1 також 7 липня зареєстрував народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин.

Народний депутат, член Комітету з питань правової політики Сергій Демченко охарактеризував свій законопроект таким чином:

«Ваша думка – сучасний національний судоустрій можливо вилікувати терапевтично або потрібна невідкладна реанімація, бо «пацієнт» ледве дихає?

Якщо ви обираєте терапію, то її шляхи окреслено законопроектом № 3711. Курс лікування складний та тривалий, і лише підготовка до початку процедури вливання «нової крові» шляхом заповнення вакантних посад суддів у судах триватиме щонайменше півроку. Деякі горе-реформатори із недалекого минулого вже охрестили цей законопроект граблями та імітацією судової реформи. Реакція суддівської спільноти також є неоднозначною, а щодо низки положень проекту маю ґрунтовні сумніви щодо відповідності проекту положенням чинної Конституції. На засіданні Комітету з питань правосуддя, нажаль, більшість його членів не дослухались моїх доводів, що наслідком прийняття саме такого законопроекту стане чергове звернення до Конституційного суду України із зрозумілим прогнозованим рішенням. Another one bites the dust…

Тож, щоб уникнути критики й виправдати довіру, надану суспільством, спільно з колегами, із залученням фахівців права та експертів з питань судової діяльності в Україні вчора подали альтернативний ЗАКОНОПРОЕКТ 3711-2.

Це не терапія. Це - реанімація.

На відміну від основного з-та, наш, відзначу, імплементує вимоги меморандуму України та МВФ в частині, що не передбачає внесення змін до Конституції України, та серед іншого пропонує:
- поновити кваліфіціювання/добір суддів у найближчі два місяці з дати прийняття закону, а не через 6 місяців;
- об’єднати ВККСУ та ВРП (на виконання рекомендації Венеційської комісії);
- виконати рішення КСУ щодо судоустрою - шляхом перейменування ВСУ у ВС (вирішення проблеми одночасного існування двох вищих судових інстанцій) на відміну від пропозиції неконституційно ліквідувати ВСУ;
- передбачити створення Громадської ради міжнародних експертів при ВРП зі статусом консультативного органу;
- перейменувати касаційні суди в ВС у сенати задля вирішення проблеми існування «судів в судах», - зазначив він на сторінці у фейсбуці.

Що стосується законопроекту Ярослава Юрчишина, то його охарактеризувала громадська організація, засновниками якої є члени Громадської ради доброчесності.

«Те, чого ми всі чекали

Вчора депутат Ярослав Юрчишин вніс до парламенту альтернативний законопроект № 3711-1 щодо реформи органів суддівського врядування. Ми брали участь у його розробці.

На відміну від президентського, цей законопроект зможе запустити справжню судову реформу, сформувати доброчесні Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Законопроект також відповідає ключовим вимогам меморандуму з МВФ та громадськості і пропонує:

• Перевірити на доброчесність чинних членів ВРП. Члени ВРП, що не пройдуть перевірку, мають бути звільнені;
• Новий склад ВРП сформувати на основі конкурсного добору з перевіркою доброчесності і за вирішальної ролі міжнародних експертів;
• Усунути ВРП та Уповноважену з прав людини від проведення конкурсу до Вищої кваліфкомісії суддів;
• Запровадити інститут незалежних дисциплінарних інспекторів у ВРП», - зазначили у ГО.

«Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду. Водночас Конституційний Суд України наголосив, що оскільки судді Верховного Суду України – судді найвищого органу, закріпленого у Конституції України, ураховуючи незмінність їх статусу, законодавець має передбачити спеціальну процедуру та критерії оцінювання цих суддів (Рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020). Відтак, проектом пропонується визначити, що судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування; особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Законопроектом пропонується виключити статтю 28-1 Закону «Про Вищу раду правосуддя» щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики. Ця пропозиція враховує правову позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої «орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу» (Рішення від 11 березня 2020 року №4-р/2020).

Законопроектом пропонується відновити в Законі «Про судоустрій і статус суддів» положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного Суду в 200 осіб.

Законопроектом пропонується утворення конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. До складу конкурсної комісії входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, запропоновані донорами, які протягом останніх двох років до моменту формування конкурсної комісії надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах верховенства права та запобігання і протидії корупції», - зазначає сам автор у пояснювальній записці.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.