Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 826/17578/15 та встановив, що проведення позапланової перевірки на підставі постанови слідчого Законом України «Про основні засаді державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачено.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «П» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та скасування припису і постанов.
З матеріалів справи стає відомо, що постановою Шевченківського РУ ГУ МВС м. Києві від 18 червня 2015 року про проведення позапланової перевірки з питань дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил по матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні було призначено позапланову перевірку ТОВ та доручено її проведення Департаменту ДАБІ в м. Києві.
У свою чергу, 15 липня 2015 року постановою старшого слідчого Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві було скасовано вищезазначену постанову слідчого орану, якою призначена така перевірка. Проте про вказану постанову слідчого органу відповідачу стало відомо в останній день проведення перевірки позивача.
Справа неодноразово розглядалась судами, за результатами нового розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов було задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що має місце порушення процедури призначення та проведення перевірки, що призводить до відсутності її правових наслідків.
Висновок Верховного Суду
Так, судді ВС підкреслюють, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:
ВС зауважив, що під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Згідно з частинами другою, третьою статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті спірних правовідносин, можна дійти висновку, що позапланова перевірка суб’єкта господарювання має здійснюватися виключно з підстав, у порядку і спосіб, визначених законом.
Порушення процедури призначення та власне проведення перевірки має наслідком неправомірність остаточного акта реагування, прийнятого за наслідками цієї перевірки (як її результату).
ВС зазначив, що у цій справі суди встановили, що позапланову перевірку Товариства провели на виконання постанови слідчого у кримінальному провадженні. Проте такої підстави для позапланової перевірки суб’єкта господарювання у статті 6 Закону № 877-V не передбачено.
Проте стаття 19 Конституції України зобов`язує відповідача як суб`єкта владних повноважень діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому, якщо закон не містить такої підстави для проведення позапланової перевірки, як постанова слідчого, то проведення на цій підставі позапланової перевірки не може вважатися законним. Відповідач у межах своїх повноважень повинен діяти відповідно до закону, і саме через призму цього принципу він мав би приймати рішення щодо виконання судового рішення (стосовно Товариства), яке вказує/дозволяє йому діяти інакше.
ВС зазначив, що дії відповідача щодо призначення, отже, і проведення позапланової перевірки позивача на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні, були незаконними, що у підсумку дає підстави стверджувати про неправомірність рішень, прийнятих за наслідками цієї перевірки.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чи повинно підприємство здійснювати перевірку справжності наданих контрагентом документів при укладанні договорів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.