Неправильно складений запит контролюючого органу — підстава ненадання інформації

Запит контролюючого органу про надання відповідної податкової інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 812/730/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Д» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просило: визнати незаконним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; визнати протиправними дії, пов’язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки.

Луганський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задовольнив.

Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, касатор подав касаційну скаргу.

Висновок Верховного Суду

Так, судді ВС зауважили, що згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Також ВС зазначив, що за змістом наведеної норми письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства  у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вказаним пунктом також передбачено підставу для звільнення платника податків від обов’язку надавати відповідь на запит, який складено з порушенням вищенаведених вимог.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, за приписами пункту 42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків його законному чи уповноваженому представникові.

Судді ВС підкреслили, що зі змісту вищенаведених норм права вбачається, що запит контролюючого органу про надання відповідної податкової інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Луганській області направило на адресу позивача запит про надання пояснень та їх документального підтвердження разом із наказом, які отримано директором.

У вказаному запиті зазначено про обов’язок платника податків, передбачений пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, надати посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом призначеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ, та безпосередньо перелік таких документів.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачем на адресу позивача належним чином складеного письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, з чим пов’язано право контролюючого органу у подальшому призначити документальну позапланову перевірку у разі ненадання відповіді на такий запит на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу ГУ ДФС у Луганській області без задоволення, а рішення суду першої і апеляційної інстанції - без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чи відповідає підприємство за достовірність документів контрагента.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.