Нульова декларація: як влада України хоче оновити взаємовідносини між платником податків і державою

Жодна країна не може здійснити якісний ривок в економіці без суттєвих змін. Останнім часом покращання в економіці, виведення України з тіньової економіки пов’язують саме з нульовим декларуванням (амністією капіталів). Та як відомо, президент України Володимир Зеленський звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією розробити і внести до парламенту законопроект про одноразове декларування (амністію капіталів).

Питання нульової декларації, введення якої передбачається законопроектом № 1232 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року», лунає вже давно. Проте народним депутатам попереднього скликання запровадити нульову декларацію так і не вдалось.

Втім, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, запевняє, що введення нульової декларації заплановано на 2020 рік. Про це він розповів під час прес-конференції з нагоди 100 днів роботи нового Кабміну. Також намір влади України розробити схему добровільного декларування майнового стану та незадекларованих доходів до кінця вересня 2020 року зазначено у Меморандумі з МВФ.

Зокрема, у меморандумі з МВФ йдеться про те, що добровільне декларування майнового стану відповідатиме найкращим міжнародним практикам, включаючи справедливість по відношенню до сумлінних платників податків, узгоджуватиметься з вимогами законодавства щодо протидії відмиванню доходів та з антикорупційним законодавством (як-то незвільнення від покарання за неподаткові правопорушення та виключення політично значущих осіб), включаючи суворі процедури належної перевірки (due diligence), та яка буде пов`язана з законодавством щодо розмивання бази оподаткування й виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS), яке було прийнято нещодавно та продемонструвало прогрес у посиленні адміністрування податків».

Точка відліку

Необхідність введення нульової декларації пов’язують з тим, що значна кількість населення України є неформально зайнятою. Так, згідно з даними Державної служби статистки України кількість такого населення за 2019 рік становить 20,9 % від загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років, а відтак доходи таких громадян залишаються ніяким чином не задекларованими та неоподаткованими.

Також нульову декларацію пов’язують з подоланням тіньової економіки та збільшенням дохідної частини бюджету. Так, на думку судді окружного адміністративного суду міста Києва Костянтина Кобилянського, нульова декларація буде тією точкою відліку, коли всі громадяни зможуть жити по-новому, по закону.

«Метою даного декларування, є встановлення ефективного механізму для зменшення рівня тіньових доходів громадян та зменшення рівня тіньових доходів за кордон. Не будемо забувати про те, що це зможе швидко та значно збільшити дохідну частину бюджету. Водночас запропоновані законопроектом № 1232 зміни не дозволять легалізувати кошти, отримані від злочинної діяльності, оскільки такий дохід не підпадатиме під дію податкової амністії».

Законодавці вважають, що саме зараз гостро виникає потреба в запровадженні дієвого механізму, який, з одного боку, дозволив би легалізувати та оподаткувати приховані громадянами України доходи, а з іншого - заощадити час та людські ресурси.

Один з механізмів, який би дозволив легалізувати та оподаткувати приховані доходи, є спеціальне декларування, під яким розуміється обмежена в часі пропозиція держави сплатити певний групі платників податків визнану ним суму податкового зобов’язання в обмін на певні преференції.

Та попри регламентацію у податковому законодавстві обов’язку щодо подання декларацій, невиконання такого обов’язку залишиться великою проблемою на шляху подолання зазначених проблем. Водночас ще однією проблемою є офшорні схеми, які можуть не дозволити вийти економіці України з «тіні».  На думку  економічного експерта Андрія Новака, розмір тіньової економіки не зменшиться, якщо й надалі будуть використовуватись офшорні схеми.

«Звичайно є певна частка того, що ми називаємо «зарплати в конвертах», а також необліковані доходи. Але основна частка тіньової економіки - це використання офшорів. Тому, сама собою амністія капіталу не вирішує питання тіньової економіки, якщо амністовані компанії чи фізичні особи будуть і далі використовувати офшорні схеми, то розмір тіньової економіки не зменшиться».

Що передбачає законопроект про податкову амністію

Законопроектом № 1232 пропонується встановити, що спеціальне декларування - це режим звільнення платників податків від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце впродовж будь-якого  одного або декількох податкових періодів до 31 грудня 2018 року включно, за умови подальшої сплати податкових зобов’язань, в порядку, строки і розмірах, встановлених цим підрозділом Кодексу (Податковим кодексом).

Скористатися спеціальним декларуванням зможуть фізичні особи-резиденти, в тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування і які відповідно до Податкового кодексу є чи були платниками податків (декларант) стосовно:

а) доходів, майна або інших активів, отриманих (набутих) в Україні і які підлягають чи підлягали в момент їх отримання (набуття) оподаткуванню в Україні;

б) доходів, майна або інших активів, отриманих (набутих) такою фізичною особою з джерел походження за межами України і які підлягають чи підлягали в момент їх отримання (набуття) оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Слід зазначити, що в спеціальній декларації не зазначається інформація про джерела походження чи набуття об’єктів декларування. Спеціальну декларацію можна буде подати в електронній або паперовій формі.

Втім, наскільки доречно починати амністію капіталів саме з фізичних осіб, а не юридичних, викликає занепокоєння у багатьох громадян, оскільки фізичні особи і так платять достатньо податків. З цього приводу висловився Андрій Новак.

«Справа в тому, що за будь-якими юридичними особами, компаніями стоять власники – фізичні особи. І тут мова йде про те, щоб власники не переписували майно, активи на якусь череду компаній, в основному зареєстрованих в офшорних зонах. Та щоб відверто задекларували все те, чим вони реально володіють: компаніями, фізичними активами, нерухомістю, офісами, автомобілями і т.д. Тобто, щоб фізична особа призналася у реальній власності. Грати у юридичні особи можна безкінечно: відкривати їх, закривати, оголошувати банкрутами. Але за всім цим стоять реальні власники – фізичні особи».

Об’єкти оподаткування

Об’єктами оподаткування, на які поширюється спеціальне декларування, є  відображені у спеціальній декларації доходи, що не були задекларовані у податковій декларації всупереч вимогам податкового та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в попередні звітні періоди до 31 грудня 2018 року включно, або активи, що були одержані (набуті) за рахунок таких доходів, у тому числі:

а) валютні цінності, належні декларанту;

б) рухоме та нерухоме майно, цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності та/або фінансові інструменти, належні декларанту;

в) інші активи, майно, майнові права, які належні декларанту або стосовно яких декларант може прямо або опосередковано, в тому числі через інших юридичних та/або фізичних осіб, вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження, або з яких отримує чи має право отримувати доходи.

Перевірка декларацій

Слід зазначити, що декларант під час подачі декларацій зобов’язаний буде подати документи, які підтверджують вартість того чи іншого активу. А контролюючий орган, в свою чергу, має право залучати суб’єктів оціночної діяльності для проведення оцінки активів на дату їх набуття декларантом згідно з документами, задекларованими в спеціальній декларації, та визначати суму податкового зобов’язання декларанта на підставі такої оцінки. У цьому випадку контролюючий орган буде приймати податкове повідомлення-рішення у встановленому цим Кодексом порядку.

Перевірка (документальна позапланова виїзна перевірка) може бути проведена не пізніше 180 календарних днів з дня, що настає останнім днем строку встановленого для подання спеціальних декларацій.

Втім, постає питання, чи буде гарантуватись фізичним особам безпека, що її не притягнуть до відповідальності. Андрій Новак вважає, що  після того, як людина задекларувала майно і сплатила відсоток податку, з цього моменту, все залежить від цієї людини.

«Суть амністії капіталів – це те, що людина задекларувала всі свої реальні активи, статки, сплатила відсоток, про який буде домовлено на законодавчому рівні. Але далі ці активи держава не зможе ні конфісковувати, ні націоналізовувати безоплатно. Далі повинно все відбуватись на законній основі». 

«Та ми не зможемо знати повністю ймовірність того, що будуть виявлені якісь порушення, які були допущені раніше. Але сам принцип цієї амністії  полягає в тому, що після того, як людина задекларувала все і сплатила певний відсоток податку, з цього моменту все залежить від цієї людини. Якщо й надалі вона буде працювати і декларувати свої активи прозоро, тоді проблем не повинно бути. Але заднім числом амністований капітал знову повертати  до певних процесів, судових тяжб – зникає взагалі сенс процесу амністії капіталів», - підкреслив Андрій Новак.

Що треба буде вказувати в нульовій декларації

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що в нульовій декларації потрібно буде вказати:

1. Активи фізичної особи у вигляді валютних цінностей.
2. Цінні папери.
3. Рухоме і нерухоме майно.
4. Об’єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб.
5. Інші майнові та нематеріальні активи, як в Україні, так і за кордоном.

Громадянин повинен на свій розсуд вказати дохід, який був витрачений на вищезазначене майно, але з якого не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і сплатити податок нижче зазначеної ставки – 9%. Після завершення кампанії нульового декларування податкова повинна все перевірити.

Проміжні висновки

Сьогодні в Україні відбуваються значні економічні та політичні зміни, що суттєво впливають на процес  формування  економіки держави. Та слід зазначити, аби ефективність нульової декларації була ефективнішою, необхідно вирішити існуючі проблеми, щоб не довелось  запроваджувати нульову декларацію кожні 2-3 роки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.