У Рахунковій палаті назвали причини хронічного невиконання державного бюджету

18 червня у Верховній Раді після визнання незадовільною Програми діяльності уряду також намагалися з’ясувати причини неефективного бюджетного планування і хронічного невиконання плану надходжень та видатків Державного бюджету. Зокрема, результатом аналізу бюджетних реалій поділився голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

За його словами, причини нездатності уряду забезпечити виконання Державного бюджету у 2019 році не втратили своєї актуальності і в нинішньому році.

По-перше, це безпорадність зі створенням сприятливого інвестиційного клімату, тим більше в умовах рецесії вітчизняного промислового виробництва. За оцінками Рахункової палати, у третьому кварталі 2019 року почалося уповільнення росту реального ВВП. У 2020 році, до початку поширення коронавірусу, негативні тенденції тільки поглибились. Уряд на це практично не зреагував.

«Не вдалося залучити інвесторів до придбання об’єктів державної власності. В результаті до Державного бюджету не надійшло жодної гривні від великої приватизації», - повідомив голова Рахункової палати.

Він також зазначив, що експерименти із пожвавленням кредитування економіки поки що не дають позитивних результатів. Так, у 2019 році банки видали кредитів на 101 млрд гривень менше. Цього року зупинити цю тенденцію намагаються компенсацією з бюджету більшої частини ставки кредиту. Проте все це декларативно, адже навіть державні банки уникають видання кредитів на згаданих умовах. Вони пояснюють свої дії високими ризиками втрати коштів.

Друга причина, названа Рахунковою палатою, полягає в неякісному прогнозуванні основних макропоказників, які враховують при затвердженні державного бюджету. Це призводить до ненадходження десятків мільярдів гривень запланованих доходів.

Скажімо, у Державний бюджет 2020 року закладений середній обмінний курс долара США в 27 гривень, який у подальшому збираються підняти до 30 гривень. При цьому фактичний середній курс долара сьогодні становить 25,8 гривень. Через це Державний бюджет вже за п’ять місяців поточного року втратив 7 млрд грн.

Третя причина є незмінною рік у рік через невиконання плану надходжень одних і тих самих податків і зборів. Так, постійно нереальними виявляються плани надходжень ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, рентної плати за користування надрами, акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів.

Цього можна було б уникнути, якби Уряд виявився більш наполегливим у боротьбі із контрабандою, тіньовими ринками пального та тютюнових виробів.

Неналежне планування видатків складає четверту причину неефективної бюджетної політики. Наслідком є занадто велика кількість змін до розпису Державного бюджету.

Щоб хоч якимось чином компенсувати свої прорахунки, уряд вдається до певних махінацій в адмініструванні податкових надходжень, що становить п’яту причину.

Найпоширеніший спосіб – намагання наперед отримати податки. Наприклад, у 2019 році до Держбюджету було додатково мобілізовано:

• 4 млрд грн – як частину чистого прибутку державних підприємств;
• 8,5 млрд грн – як дивіденди на державну частку НАК «Нафтогаз України» за 2019 рік, які мали б сплачуватися у 2020 році;
• 12 млрд грн – у вигляді переплат податків і зборів.

Крім того, постійно стримується відшкодування ПДВ.

Шоста причина – це хронічна заборгованість Пенсійного фонду та місцевих бюджетів перед єдиним казначейським рахунком. Така заборгованість на початку 2020 року складала 1,7 млрд гривень.

Голова Рахункової палати сподівається, що наведені причини негараздів будуть нарешті враховані при виконанні бюджету нинішнього року, а також при формуванні бюджетної політики на наступний рік.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.