Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 17 червня рекомендував включити до порядку денного законопроект про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку № 2529, автором якого є народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дануца.
Разом з тим, частина членів Комітету, включаючи його голову, висловили думку, що потім законопроект слід повернути на доопрацювання.
Так, метою законопроекту згідно з п. 2 пояснювальної записки до проекту «є імплементація у вітчизняне законодавство норм Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/7/ЄС від 16 лютого 2011 року «Про протидію простроченню платежів в торгових операціях», оскільки «в Україні на сьогодні складається вкрай негативна ситуація зі строками розрахунків торговельними мережами постачальнику за поставлену продукцію» (п. 1 пояснювальної записки до проекту).
Для цього пропонується внести зміни до Цивільного та Господарського кодексів України, передбачивши, зокрема, встановлення у ст. 712 ЦКУ максимального терміну для розрахунків між постачальниками продовольчих товарів та продавцями, які здійснюють торгівлю такими товарами - для товарів, строк придатності яких менше одинадцяти днів, розрахунки мають здійснюватися не пізніше десяти календарних днів з дня отримання партії товарів, а для товарів зі строком придатності понад десять днів - не пізніше шістдесяти календарних днів з дня отримання партії товарів.
Головне науково-експертне управління ВР, погоджуючись з необхідністю вдосконалення регулювання строків платежів за договорами поставки, одночасно з приводу пропонованого способу такого вдосконалення висловило такі міркування:
"1. Зазначимо, що згідно з ч. 1 ст. 1 Директиви її метою є протидія простроченню платежів в торгових операціях для забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку. Крім того, у п. 13 преамбули Директиви йдеться про необхідність передбачити положення, спрямовані на обмеження строків платежів за договорам між юридичними особами, за загальним правилом, до 60 календарних днів. Разом з тим визнається можливість наявності обставин, коли підприємствам потрібен більш тривалий термін платежу, наприклад у випадках надання торгового кредиту своїм клієнтам за умови, що таке продовження не вважатиметься надзвичайно несправедливим по відношенню до кредитора. Вважаємо, що вказані положення Директиви мають бути відображені належним чином у проекті. При цьому варто звернути увагу на те, що Директива не передбачає відокремлення строків оплати за поставлені продовольчі товари в залежності від строків їх придатності.
2. У проекті зміни, якими визначаються конкретні строки розрахунків за договорами поставки, вносяться до ст. 712 ЦКУ. Водночас у новій ст. 2671, якою доповнюється ГКУ, встановлюється, що «строки, форми та порядок оплати покупцем постачальнику за поставлений товар (товари) визначаються договором поставки на умовах, визначених Цивільним кодексом України». Проте такий підхід не враховує того, що ЦКУ є основним актом цивільного законодавства в Україні, в якому мають регулюватися загальні питання, які стосуються всіх учасників цивільних відносин. Що стосується визначення певних особливостей конкретних договорів, то це юридично коректніше робити у відповідному спеціальному законодавстві. Зазначимо, що саме це випливає зі змісту ч. 3 чинної редакції ст. 712 ЦКУ, згідно з якою «законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі товару для державних потреб». Виходячи з цього, вважаємо більш доцільним визначати конкретні строки оплати за договором поставки у новій ст. 2671 ЦКУ. При цьому, необхідності у внесенні змін до ст. 712 ЦК України, враховуючи чинну редакцію її ч. 3, немає.
3.Також слід мати на увазі, що у вітчизняному законодавстві передбачені й інші варіанти і строки здійснення розрахунків, зокрема, за сільськогосподарську продукцію і товари, які мають бути узгоджені з варіантом, який пропонується у проекті. Зокрема, в абз. 3 п.п. 3.3.4 п. 3.3 ст. 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» якого передбачено, що «підприємства оптової та роздрібної торгівлі проводять розрахунки з постачальниками об'єктів державного цінового регулювання (видів сільськогосподарської продукції та товарів), зазначених у пункті 3.3.1 цього Закону, у строк не більше семи банківських днів з дня отримання виручки від реалізації цих об'єктів».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.