Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на засіданні 17 червня 2020 року одноголосно підтримав законопроект № 3475 «Про адміністративну процедуру».
Проект Закону «Про адміністративну процедуру» обговорюється в Україні вже понад 20 років і вже декілька разів потрапляв в Верховну Раду. Передостанній раз це було за часів прем’єрства Володимира Гройсмана, коли в Раду внесли законопроект № 9456, але йому не судилося стати законом через відставку тодішнього Уряду.
14 травня 2020 року було внесено вже оновлений законопроект «Про адміністративну процедуру», ініціатором якого є знов таки Кабінет Міністрів України під керівництвом Дениса Шмигаля.
У парламенту є щонайменше дві причини для його ухвалення:
На засіданні Комітету законопроект від Уряду представив заступник міністра юстиції України Олександр Банчук. За його словами Україна залишається єдиною країною, яка не має такого закону. Так сталося з радянських часів, що в кожній із галузей є свої закони, які встановлюють відповідні процедури, тобто правила розгляду звернень або адміністративних справ громадян. Відповідно є різниця у підходах до регулювання цих питань. «У нас є стіни цього будинку, відносин особи з державою, але немає фундаменту», — додав він: «Тому в кожній із сфер є різні правила. Основне завдання цього законопроекту полягає в тому, щоб ввести єдині засади адміністративного провадження і єдині правила розгляду адміністративних справ. І далі наступним кроком після ухвалення цього закону буде перевірка всього масиву адміністративного законодавства для того, щоб привести його до європейських стандартів відносин особи з державою у всіх галузях».
Верховній Раді рекомендовано прийняти його в першому читанні за основу.
Одночасно депутати вважають, що законопроект повинен бути доопрацьований, оскільки, на їх думку, в ньому є помилки.
Сам законопроект складається із 9 розділів та 100 статей.
Розділ І «Загальні положення» проекту Закону майже повністю присвячений принципам адміністративної процедури. Зазначені принципи наповнені також конкретними механізмами через права та обов’язки учасників адміністративної процедури.
Суб’єктний склад адміністративного провадження визначений у розділі II проекту Закону. Так, окремі глави визначають статус адміністративного органу, склад та статус учасників адміністративного провадження (адресат, заявник, оскаржувач, особа, проти якої або стосовно якої адміністративним органом ініційовано адміністративне провадження, заінтересована особа) та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі), їх права та обов’язки.
Крім того, у розділі ІІ запропоновано врегулювати питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об’єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, а саме визначити підстави для їх можливих відводів.
Однією з новацій також є врегулювання в розділі II проекту Закону важливого питання реалізації механізму публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Розділ ІІІ проекту Закону стосується порядку подання та реєстрації заяви, форми заяви та вимог до її змісту, умов залишення заяви без руху/надсилання заяви за належністю, визначення умов, за яких заяви не підлягають розгляду, обов’язків адміністративного органу, положень щодо витребування документів, заслуховування учасників, порядку залучення до участі в адміністративному провадженні адресата та заінтересованих осіб, положень щодо доступу до матеріалів справи, порядку розгляду та вирішення справи, порядку проведення слухання тощо.
Розділом ІV проекту Закону визначаються питання щодо прийняття рішення у справі, форми адміністративного акта, змісту адміністративного акта, набрання чинності адміністративним актом, порядку доведення до відома адміністративного акта, умови нікчемності адміністративного акта тощо.
Адміністративне оскарження виділено в окремий розділ V проекту Закону. Суб’єктом розгляду скарги за проектом є адміністративний орган вищого рівня, а також комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.
Розділом VI проекту Закону визначається порядок відкликання або визнання акта недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.
У розділі VIІ проекту Закону встановлюється порядок виконання адміністративного акта.
Розділом VIІІ проекту Закону визначається порядок обчислення строків в адміністративному провадженні та встановлюються строки вирішення (перегляду) справи.
Раніше Богдан Крикливенко розповів, навіщо ВАКС необхідно нове приміщення та чому важливо продовжити повноваження слідчих суддів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.