16 червня Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності». За нього проголосували 245 народних обранців.
Ухвалення даного законопроекту, очевидно, поставить крапку в інституціональній частині реформи сфери інтелектуальної власності, а саме завершаться чотирирічні спроби створення ефективного, прозорого та фахового національного органу інтелектуальної власності.
Законодавець встановив, що Мінекономрозвитку залишається регулятором і продовжує забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності. Сам Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ) – це державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Вона утворюється державним регулятором цієї сфери та визначається Кабінетом Міністрів України.
Участь у цьому процесі КМУ і його вирішальне слово при виборі установи, на базі якої буде створено НОІВ, з’явилися вже перед другим читанням. Попереднє керівництво Мінекономрозвитку такою установою бачило державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Тепер це не однозначно.
Так само чітко не зазначена доля вже існуючого Національного офісу інтелектуальної власності, який був створений 24 травня 2018 року згідно з наказом № 718 Мінекономрозвитку. Відповідно до Статуту цей Національний офіс інтелектуальної власності покликаний був здійснювати освітню, інформаційну, наукову та іншу діяльність для забезпечення функціонування й розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Тепер, з утворенням нового НОІВ діяльність Офісу втрачає подальший сенс.
Новому НОІВ делеговані такі владні повноваження:
Крім того, НОІВ також буде здійснювати:
НОІВ буде очолювати керівник, який призначатиметься на посаду та звільнятиметься з неї центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, але за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до встановленого порядку конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Конкурс на посаду керівника також доданий після другого читання. Заступників керівник НОІВ буде обирати собі самостійно, Мінекономрозвитку їх тільки затверджуватиме.
До складу НОІВ буде входити Апеляційна палата - колегіальний орган для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та розгляду інших питань, що належать до його компетенції. Законодавець декларує верховенство права, законність та рівність учасників розгляду перед законом і Апеляційною палатою.
Ще одною структурою НОІВ буде Атестаційна комісія, що утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
За роботою НОІВ буде спостерігати Наглядова рада. До її складу будуть входити:
Положення щодо діяльності НОІВ внесені у закони України «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про авторське право і суміжні права», «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Тексти однакові. Такий підхід, пояснює законодавець, об’єктивно зумовлений структурою вказаних чинних законів, до яких пропонуються зміни.
Проте це не виглядає раціональним та юридично коректним з точки зору забезпечення системності законодавства, все одно зазначили в Головному науково-експертному управління ВР.
Не менш важливим нововведенням ухваленого законопроекту є те, що діяльність НОІВ, пов’язана із видачею свідоцтв, патентів та інших документів, що стосуються охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, вилучена із переліку адміністративних послуг (зміни до частини другої статті другої Закону України «Про адміністративні послуги»). Як пояснив законодавець, це зроблено з метою забезпечення юридичної визначеності, адже відповідно до статті першої закону «Про адміністративні послуги» право їх надання має тільки орган виконавчої влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб’єкт державної реєстрації.
Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування. За цей час Кабінет Міністрів України має визначитись із державною організацією, яка виконуватиме функції Національного органу інтелектуальної власності. Хто нею стане – інтрига залишається.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.