ЗНО: скасувати не можна залишити

2 червня Кабінет Міністрів України вирішив скасувати пробне зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) через пандемію коронавірусу. Одразу у багатьох ЗМІ почала ширитися інформація та думка про можливе скасування й основного ЗНО. Цю тезу на своїй сторінці у Facebook також повідомив освітній омбудсмен Сергій Горбачов:

«Протягом години я отримав інформацію відразу з трьох незалежних джерел, що у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі. Інформація надійшла від людей, яких я давно знаю і яким довіряю, хоча поки що не підтверджена офіційно… Як громадянин, вчитель, журналіст, як освітній омбудсмен вважав і вважаю зовнішнє незалежне оцінювання найбільш надійним гарантом права на рівний доступ до вищої освіти. Скасування ЗНО не можна допустити», — написав чиновник.

Підстави для таких думок і справді значні: пробне ЗНО – це генеральна репетиція як для абітурієнтів, так і для організаторів. Пробне ЗНО мало стартувати у понеділок, 15 червня, тестуванням з української мови та літератури. Український центр оцінювання якості освіти (ЦОЯО) готувався до його проведення з дотриманням усіх санітарних норм. Однак уряд вирішив скасувати тестування.

Депутат від фракції «Голос», член комітету з питань освіти, науки та інновацій, Інна Совсун обурилася через це.

«Ніколи раніше - і от знову. ЗНО знову під загрозою. Зараз скасували пробне ЗНО, але є всі підстави вважати, що це може бути тільки першим кроком.
Про що зараз говорять за лаштунками: і про можливе скасування ЗНО цього року у формі ДПА (для тих, хто не вступає до університету); і про повне скасування ЗНО цього року.

Прийняття такого рішення не буде швидким і простим, адже це потребуватиме змін до закону. Проте той факт, що це обговорюється зараз, — є дуже загрозливою тенденцією. Тим паче у ситуації, коли велика частина правлячої партії - підтримують скорочення ролі ЗНО.
Тому зараз знову необхідно мобілізувати всі прогресивні сили всіх тих, хто 10 років боровся за ЗНО для того, аби захистити його сьогодні.
Адже ЗНО - це справжній соціальний ліфт, значно ефективніший за той, який обіцяв Президент Зеленський, бо ЗНО дійсно пропускає вперед найкращих, а не дітей друзів та колег», — написала депутат на своїй сторінці у Facebook.

У правлячій фракції «Слуга народу» вже заявили, що будуть добиватися повернення коштів за пробне ЗНО.

«Оскільки ця послуга є платною, «Слуга Народу» звертається до Кабінету Міністрів із вимогою розробити механізм повернення батькам абітурієнтів коштів за пробне ЗНО. Ці гроші мають компенсуватися з Фонду боротьби з COVID-19 за погодженням із Бюджетним комітетом Верховної Ради», – заявили голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко та голова фракції Давид Арахамія. При цьому учасники зможуть його скласти вдома.

У прес-службі Міністерства освіти і науки України (МОН) зазначили, що міністерство готове до проведення ЗНО у безпечних умовах та відповідно до рекомендацій Головного державного санітарного лікаря України і епідеміологічної ситуації.

«Міністерство, Український і регіональні центри оцінювання якості освіти готові проводити ЗНО в безпечних умовах згідно з рекомендаціями Головного державного санітарного лікаря та гнучко реагують на дані від МОЗ щодо епідеміологічної ситуації. Пункти проведення тестування забезпечені медичними масками, термометрами, антисептиками та захистом для медиків. До пунктів тестування засоби захисту доставляють ОДА, які отримали їх від партнерів. Готовність пунктів тестування контролює Держпродспоживслужба згідно зі спеціальним чеклистом», — зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

При цьому у прес-службі МОН повідомили, що проведення ЗНО буде відбуватися за жорсткого контролю:

1. У особи не повинна бути температура вища 37,2 С, складати тести можна буде в респіраторах і масках.
2. Обіцяють дотримання дистанції та уникати скупчень людей.

МОН готується до проведення основної сесії ЗНО 25 червня – 17 липня. Водночас МОЗ готує параметри, яким має відповідати епідеміологічна ситуація для безпечного проведення ЗНО. Показники мають затвердити на Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 16 червня.

Крім того, згідно з даними світової статистики, вікова група учасників ЗНО є стійкою до зараження – лише 1,2% серед усіх хворих на COVID-19 складають підлітки, тобто ризики зараження мізерні.

«Скасування ЗНО є неприпустимим. ЗНО – це запорука справедливого і об’єктивного оцінювання, а також чесного і прозорого вступу. Багато зусиль під час підготовки до ЗНО доклали не лише учні, а й їхні батьки та вчителі. Інші способи оцінювання – як-от середній бал свідоцтва про повну загальну середню освіту – не можна вважати об’єктивним, оскільки кожна школа має власну шкалу оцінювання. Крім того, наразі виші готові приймати заяви вступників саме на основі ЗНО. Альтернативний механізм для проведення вступної кампанії створити неможливо. Тому скасування ЗНО ставить під загрозу майбутнє вступу-2020», – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

В прес-службі МОН заявили, що «ЗНО гарантує вступникам високі та рівні шанси для вступу. Будь-які спроби скасувати тестування призведуть до повернення нерівного доступу до вищої освіти, який залежить від статків родини вступника або наявності “зв’язків”.

Також ЗНО дає свободу вибору спеціальності, закладу вищої освіти та регіону навчання. Складене тестування дає можливість подати 5 заяв на бюджет, у тому числі в різних містах країни». При цьому, за словами представників МОН, рівень підтримки ЗНО складає 73% серед українців.

Деякі експерти почали говорити, що в скасуванні ЗНО найбільше зацікавлені ректори і Заклади вищої освіти (ЗВО). Однак проти цього виступили деякі керівників вишів:

«Мене, як ректора Запорізького національного університету, хвилює збурення суспільства у зв'язку зі скасуванням пробного ЗНО. Я добре розумію емоції абітурієнтів, їх батьків, всіх зацікавлених і небайдужих громадян України з цього приводу. Тим більше, що у соцмережах активно поширюється інформація, на мій погляд фейкова, про те, що нібито десь у владних коридорах розглядається питання про можливе скасування основної сесії ЗНО.
Не менше мене хвилює брехня про те, що відмову від основної сесії ЗНО нібито ініціюють якісь невідомі нам ректори українських університетів. У зв'язку з цим закликаю абсолютно всіх своїх колег, керівників ЗВО рішуче виступити проти будь-яких спроб скасування основної сесії ЗНО під приводом протидії пандемії. Ректори і колективи вишів багато чого корисного зробили для розбудови і укорінення системи ЗНО у вищій освіті. Ми вважали і вважаємо зовнішнє оцінювання однією з найбільш успішних реформ в українському суспільстві доби незалежної України. Ми підтримували і підтримуємо ЗНО!
Я закликаю всіх своїх колег зробити офіційні заяви з цього приводу, протидіяти будь-яким спробам скасування ЗНО, і тим самим припинити брехню зацікавлених осіб проти ректорської спільноти. Ми добре розуміємо нашу відповідальність за те, що наразі відбувається. Тому маємо всі зараз згуртуватись для того, щоб у цих складних умовах українська освіта з честю пройшла через всі іспити, які випали на нашу долю і долю наших дітей», - написав на своїй сторінці у Facebook ректор Запорізького національного університету Микола Фролов.

При цьому, навіть якщо теоретично скасувати ЗНО, то все одно постає питання, як можна провести вступну кампанію.

Повернення до традиційних вступних іспитів при ЗВО не логічно: будуть черги, що може сприяти поширенню вірусу, проблеми з транспортом: абітурієнт фізично не зможе скористатися своїм правом подати документи і пройти іспити одразу в кілька вишів, особливо якщо вони розміщені у різних містах.

Інколи лунають тези, що внаслідок демографічної кризи ЗНО не потрібне, бо немає конкурсу у вишах та ЗВО самі мають бігати за абітурієнтами, аби набрати ліцензований обсяг. Однак така ситуація може бути десь на периферіях, але у медичних вишах стабільно високий конкурс, це ж саме можна сказати про престижні ЗВО, такі як: КНУ імені Тараса Шевченка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, ХНУ імені В.Н. Каразіна, ЛНУ імені Івана Франка, НПУ імені М.П. Драгоманова, КПІ імені Ігоря Сікорського тощо.

Скасування ЗНО може сприяти тому, що збільшиться кількість студентів з України у найближчому закордонні: Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина тощо. Зараз, за словами заступника Міністра освіти і науки Єгора Стадного, за кордоном навчається близько 7-8% українських студентів.

При цьому очевидно, що запасного плану у влади немає. Тому скасування ЗНО, без розробки альтернативи, ставить під удар вступну кампанію до ЗВО.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.