Статтю 375 КК визнано неконституційною: наслідки для досудового розслідування ДБР

Як відомо, Конституційний Суд України 11 червня визнав неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу, якою встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Разом з тим, КСУ вирішив відтермінувати втрату чинності цієї статті на 6 місяців, у зв’язку з чим Верховна Рада має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею, у відповідність до Конституції України та Рішення КСУ.

У зв’язку з цим виникає питання щодо долі кримінальних проваджень за цією статтею, серед яких є досить резонансні. Наприклад, 28 травня 2020 року судді Баришівського районного суду Київської області, яка винесла ухвалу про зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів авіакомпанії SkyUp, повідомлено про підозру у постановленні завідомо неправосудної ухвали (ч. 1 ст. 375 КК). Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві.

Перший заступник Директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков прокоментував «Судово-юридичній газеті», які наслідки це Рішення КСУ матиме для досудового розслідування ДБР:

«11 червня 2020 року Конституційний Суд України (КСУ) ухвалив Рішення №7-р/2020, яким статтю 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» Кримінального кодексу (далі – КК) України визнав такою, що не відповідає Конституції України. Зокрема, стверджується, що стаття 375 КК України суперечить юридичній визначеності, не узгоджується з принципами незалежності суддів і не відповідає трьом статтям Основного Закону України. Водночас КСУ, застосувавши дискусійний у наукових колах «принцип доцільності», уточнив, що стаття 375 КК України хоча і визнана неконституційною, але вона втрачає чинність через шість місяців (!) з дня ухвалення цього Рішення. Іншими словами, неконституційна норма ще буде діяти півроку.»

Крім того, КСУ зобов’язує Верховну Раду України привести у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням нормативне регулювання положень, визнаних неконституційними, тобто делегує відповідні права Парламенту.

Звісно, що КСУ має право сам встановлювати відповідні терміни втрати чинності тим чи іншим законом. Так, частина 1 статті 152 Конституції України передбачає наступне: «Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення». Тобто, КСУ мав повноваження відтермінувати втрату чинності статтею 375 КК України.

Але питання в іншому. Для правозастосовної практики, зокрема для органів досудового розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР), які за законом покликані розслідувати злочини, вчинені суддями, зазначене рішення КСУ породжує певні проблеми.

По-перше, в будь-якому випадку визнання неконституційною статті 375 КК України не тільки нівелює усі напрацювання слідчих Бюро, але й потягне за собою скасування винесених раніше вироків і ухвал щодо суддів у майбутньому.

По-друге, якщо Парламент навіть і ухвалить нову редакцію статті КК України з даного питання, то вона не поширюватиметься на протиправні діяння, вчинені суддями раніше у контексті постановлення завідомо неправосудних рішень.

По-третє, як зазначив Олександр Бабіков: «В принципі, ще півроку можливо здійснювати досудове розслідування та передавати кримінальні провадження на розгляд суду, але виникає велике питання, чи з’являться реальні обвинувальні вироки та чи не буде віддано пріоритет аргументам обвинувачених та стороні захисту щодо неконституційності статті 375 КК України, про яку вказувалося з 11 червня цього року?»

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.