Як відомо, розгляд судових справ наразі знаходиться на межі колапсу, адже обіцяне під час прийняття Державного бюджету на 2020 рік міністром фінансів Оксаною Маркаровою фінансування — у тому числі на відправлення судових повісток, інших повідомлень та поштової кореспонденції сторонам та учасникам процесів, надано не було. Вже оновлений уряд на чолі з Денисом Шмигалем виключив з закону про держбюджет на 2020 рік відповідний пункт, який був умовою для голосування за нього частини депутатів.
Наразі суди відкладають розгляд справ на осінь, оскільки неналежне повідомлення (або ж взагалі неповідомлення) буде мати наслідком скасування рішень та притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, суди вживають всіх можливих заходів, аби привернути увагу до цієї проблеми та не допустити обмеження права громадян на доступ до правосуддя.
Зокрема, такі заходи активно вживає Голосіївський районний суд міста Києва.
Голова цього суду Наталія Чередніченко прокоментувала «Судово-юридичній газеті» поточну ситуацію. Зокрема, під загрозою через незабезпечення фінансування на поштову кореспонденцію знаходяться більше 10 тисяч справ та матеріалів. Також голова суду звернула увагу колег — Вищої ради правосуддя та Ради суддів України на наявність ознак втручання у правосуддя через бездіяльність відповідних державних органів та посадових осіб.
«Згідно з Законом «Про судоустрій і статус суддів» саме на Державну судову адміністрацію покладено обов’язок щодо забезпечення належних умов діяльності судів.
Однак поточний стан фінансування потреб Голосіївського районного суду Києва через дефіцит поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства призвів до того, що в суді наразі склалася вкрай критична ситуація щодо направлення поштової кореспонденції, судових повісток, прийнятих процесуальних рішень та іншої кореспонденції, яка стосується діяльності суду.
Починаючи з 1 січня 2020 року станом на 11 червня до суду надійшло 12 662 справи. За цей період 2020 року розглянуто 9315 справ та матеріалів, а на розгляді наразі перебуває більше 10,4 тисяч.
Всього в провадженні за вказаний період перебувало 19 611 справа, середня кількість справ та матеріалів на одного суддю становить 1400, а середня кількість розглянутих справ та матеріалів одним суддею – 657.
При цьому слід враховувати, що за наявності 26 штатних посад суддів в Голосіївському районному суді міста Києва кількість суддів, які здійснюють правосуддя, станом на 11 червня становить 13 осіб. Ще два судді не відправляють правосуддя в зв’язку із закінченням строку повноважень. Крім того, один суддя подав заяву про відставку, яка була задоволена Вищою радою правосуддя.
Отже, до проблеми навантаження та незаповненості штату суду додається проблема забезпечення права громадян на вільний доступ до правосуддя.
Середньомісячні витрати на поштову кореспонденцію в Голосіївському районному суді повинні становити не менше 230 тисяч грн. Однак у березні 2020 року на це було виділено близько 94,8 тисяч грн, а в квітні – 69,6 тисяч грн.
В зв’язку з цим у суді відсутня необхідна кількість поштових марок, що поставило під загрозу направлення повісток та інших процесуальних документів учасникам судових процесів, що, в свою чергу, вже призвело до накопичення конвертів невідправленої пошти, на яку необхідно більше півмільйона гривен.
Така ситуація призводить до несвоєчасного повідомлення або взагалі неповідомлення сторін про дату, час, місце розгляду їх справ та матеріалів. Суд фактично позбавлений можливості здійснювати правосуддя, судові засідання зриваються та відкладаються на більш тривалий термін, строки розгляду справ порушуються, що тягне за собою порушення прав громадян на вільний доступ до правосуддя.
Численні звернення до ТУ ДСА України в місті Києві не дали позитивних результатів.
ТУ ДСА повідомило, що в судовій системі «склався величезний дефіцит поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства». Насамперед йдеться про поштові відправлення, судові повістки, папір тощо.
Також слід зазначити, що зважаючи на введені Урядом України обмеження щодо пересування громадян, обмін інформацією, який здійснюється за допомогою поштового зв’язку, істотно зріс, з чого вбачається, що належне покриття потреби суду в забезпеченні поштовими марками на період карантинних заходів конче необхідне для підтримання належного рівня здійснення правосуддя.
Суд, в межах своєї компетенції, вживає вичерпних заходів щодо використання альтернативних засобів та способів обміну інформацією і документацією з учасниками судових процесів.
Однак, враховуючи встановлений процесуальними законами винятковий порядок для виклику та повідомлення учасників судових проваджень, а також обставини для можливості прийняття судом рішень у справі за відсутності сторін, суд без законодавчого врегулювання позбавлений можливості самостійно визначати не передбачені чинним законодавством шляхи комунікації зі сторонами по справах, як належні та допустимі.
При цьому підсистема «Електронний суд», яка відповідно до наказу Державної судової адміністрації експлуатується в Голосіївському районному суді Києва в тестовому режимі, не здатна в силу відсутності необхідних технічних можливостей забезпечити повідомлення всіх учасників справи в межах розгляду навіть однієї конкретної судової справи.
Враховуючи викладене, робота Голосіївського районного суду міста Києва фактично паралізована, а вирішити вказану проблему в будь-який інший спосіб керівництво суду позбавлено можливості.
Разом з тим, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до статті 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Відповідно до положень п. 9 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, зокрема, звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
За таких обставин бездіяльність відповідних державних органів щодо забезпечення належного фінансування діяльності Голосіївського районного суду міста Києва призводить до фактичного перешкоджання у здійсненні правосуддя.
Незалежність судової гілки влади є обов’язковим атрибутом функціонування демократичної держави і необхідна не стільки суддям, скільки громадянам, які прагнуть реалізувати своє право на справедливий суд. При цьому доступність правосуддя є однією з передумов становлення судової гілки влади як повноцінного та самодостатнього механізму захисту прав і свобод людини», — зазначила Наталія Чередніченко.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.