Можно ли подать иск через электронный кабинет, и что говорит Верховный Суд

Неоднозначная судебная практика – большая проблема для судебной системы и участников судебных процессов. Особо ярко она проявляется в вопросе внедрения электронного правосудия, когда в одних и тех же ситуациях суды принимают противоположные по смыслу решения.

Так, с принятием изменений в процессуальные кодексы было громко заявлено, что скоро в Украине начнет работать электронное правосудие, а именно Единая судебная информационно-телекоммуникационная система (ЕСИТС) и все смогут обмениваться с судом документами в электронной форме. Но ЕСИТС по сей день так и не заработала.

В тестовом режиме запустили лишь ее подсистему – Электронный суд. Письмом Государственной судебной администрации от 23.01.2019 года №15-1446/19 разъяснено, что полученные местными и апелляционными судами заявления и другие процессуальные документы через подсистему «Электронный суд» должны регистрироваться и рассматриваться в установленном порядке. Но письмо или даже решение ГСА – это нормативный акт, а норма закона по-прежнему привязывает подачу документов к запуску ЕСИТС.

В одном из последних интервью глава ГСА Зеновий Холоднюк заявил, что «Електронний суд запрацює вже в червні». «Думаю, що протягом місяця ми завершимо це тестування, і вся судова система зможе користуватись перевагами Електронного суду», — отметил он.

Однако здесь возникает другая проблема – по сути, «Электронный суд» – это лишь внешнее «приемное окошко». Для того, чтобы исковое заявление или другой документ дальше шел по судебной системе, нужен полноценный электронный документооборот, то есть «начинка» Системы. А этот модуль в ГСА собрались обновлять в числе последних (подробнее можно прочитать в материале «Электронный суд будет без электронной формы дел: что ГСА собралась поменять в кодексах»). Буквально это означает поставить на паузу дальнейшее развитие электронного правосудия.

Отсутствие же всех полноценно внедренных модулей, включая документооборот, означает по факту незапуск Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы (что бы ни пытались придумать и как назвать такую «Систему» в ГСА).

Любое другое толкование требует внесения изменений в процессуальные кодексы.   

Пока же программное обеспечение «доопрацьовується», в судах по-прежнему продолжается неразбериха с тем, принимать исковое или другой документ в электронном формате или нет. Судя по свежим решениям в Реестре судебных решений, одни суды принимают процессуальные документы через «Электронный суд», другие – считают недостатком подачу в электронной форме и возвращают их заявителю.

При этом разная практика даже в самом Верховном Суде.

Так, в нескольких решениях КАС Верховного Суда заявил о возможности подавать процессуальный документ через «Электронный суд» и то, что такой документ суд обязан принять. Однако существует решение Большой Палаты Верховного Суда, которая якобы позволила не принимать документы в электронном виде до полноценного запуска ЕСИТС (и на которое ссылаются суды).

И хотя в решении Большой Палаты ВС идет речь о другой ситуации, которая на данный момент очень распространена (а именно, многие участники процесса почему-то воспринимают электронный суд как возможность просто отослать процессуальный документ на электронную почту суда вместо того, чтобы воспользоваться «Электронным кабинетом»), есть примеры, когда на него ссылаются и в самом КАС ВС.

Принимать или нет

К примеру, 4 июня Киевский окружной админсуд продолжил срок для устранения недостатков искового заявления (дело № 640/6952/20).

Недостатком в данном случае является то, что оно подано через подсистему «Электронный суд», а не в бумажном виде.

«3 червня 2020 р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 27 травня 2020 р. У цьому клопотанні ОСОБА_1 просить суд переглянути свою позицію відносно залишення позовної заяви без руху. Стверджує, що відсутність факту початку функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі, та наводить відповідні правові позиції Верховного Суду», — отмечает суд.

«Станом на день подачі зазначеної позовної заяви та клопотання Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, у тому числі й Підсистема «Електронний суд», а тому відсутня можливість подання процесуальних документів в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до Наказу Державної судової адміністрації від 7 листопада 2019 року №1096 на 2020-2023 роки запроваджено плани і заходи з приводу забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та затверджено Концепцію побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису заявника (його представника).

Суддя зазначає, що у Київському окружному адміністративному суді продовжується тестова робота підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами Державної судової адміністрації України. Зокрема, тестування підсистеми "Електронний суд" у Київському окружному адміністративному суді вже здійснюється відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 р. № 628.

При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі на виконання п.п. 15.1 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Зазначена правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).

У позовній заяві зазначено, що документ сформований в системі «Електронний суд» 6 лютого 2020 р. Суддя повторно наголошує, що на момент подання цієї позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі.

Суддя звертає увагу, що тестування підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є тотожним її повноцінному фунціонуванню.

Тому суддя зазначає, що з метою додержання прав заявника на звернення до суду ухвала суду від 27 травня 2020 р. про залишення позовної заяви без руху підлягає виконанню», — указано в решении суда.

Что говорит КАС Верховного Суда

Ранее «Судебно-юридическая газета» уже писала, что позиция, высказанная КАС Верховного Суда в ряде решений, состоит в том, что документы, поданные через «Электронный суд», должны приниматься судами.

Эту позицию Кассационный админсуд ВС повторил неоднократно. К примеру, 27 февраля 2020 года по делу № 540/504/19.

«З 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням.

Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга надійшла за допомогою підсистеми «Електронний суд» та містить електронний цифровий підпис заявників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку про те, що, оскільки станом на дату подання апеляційної скарги  в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи П`ятий апеляційний адміністративний суд, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, апеляційну скаргу було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, апеляційний  суд дійшов до передчасного висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18», — отметил КАС ВС.

Что сказала Большая Палата ВС

Но Киевский окружной админсуд, как было сказано выше, сослался на решение Большой Палаты Верховного Суда по делу №9901/43/19 (П/9901/43/19) от 14 февраля 2019 года.

Так, БП ВС отказалась принять апелляционную жалобу, поскольку она была просто «сброшена на электронку» Большой Палаты и даже без ЭЦП.

«12 лютого 2019 року на електронну пошту Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року. Надіслані позивачем документи не скріплені електронним цифровим підписом, що підтверджується довідкою, складеною начальником відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу Великої Палати», — идет речь в решении.

То есть в этом деле не шла речь об использовании Электронного кабинета, а сторона просто выслала свой документ на электронную почту без скрепления его своей электронной подписью (что не предусмотрено ни одним законом или нормативным актом), в связи с чем БП ВС и вернула его жалобщику.

Казалось бы, все просто, однако, помимо обстоятельств, в решении БП ВС отмечается также и следующее.

«Водночас за змістом підп. 15.16 підп. 15 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.  

При цьому, відповідно до підп. 15.1 підп. 15 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Крім цього, на час подання ОСОБА_3 до Великої Палати Верховного Суду апеляційної скарги Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги в електронній формі без наявності електронного підпису скаржника».

Таким образом, в своем решении БП ВС указывает на норму КАСУ о том, что подача документов до начала работы ЕСИТС осуществляется в бумажной форме, что ведет к некоторой неоднозначности.

Эта неоднозначность всплывает и в решениях кассационных судов. В частности, 4 июля 2019 года КАС Верховного Суда принял решение по делу №160/3341/19, в котором сказано следующее.

«24. Судом установлено, що апеляційна скарга не була сформована в системі "Електронний суд", вона надіслана на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засвідчена графічним та електронно-цифровим підписом ОСОБА_1 , який зареєстровано через Приват-24.

25. Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

26. Крім того, за змістом підпункту 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

27. У газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

28. Тобто, на час подання ОСОБА_1 апеляційної скарги Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги в електронній формі.

29. При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

30. Подібні висновки викладені в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 9901/43/19 (П/9901/43/19).

31. До того ж Європейський суд з прав людини у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року) у пункті 53 зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdanev. The United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

32. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється у паперовій формі.

33. Ця вимога переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів.

34. Крім того, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді.

35. З цих самих підстав колегія судів вважає, що не порушується принцип доступу до правосуддя.

36. До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції, подається у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

37. З урахуванням викладеного Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 8 Конституції України, статей 2, 6, 8 КАС України щодо доступу до правосуддя, рівності та застосування принципу верховенства права.

…

40. При таких обставинах Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга, засвідчена електронно-цифровим підписом, подана до функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку», - отмечается в решении КАС ВС.

Также подобная позиция содержится в решении Кассационного хозяйственного суда в составе ВС по делу №924/228/18:

«Підпунктом 17.1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Однак на час подання Товаристом з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" касаційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування, що унеможливлює прийняття касаційної скарги до розгляду в електронній формі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 9901/43/19 (П/9901/43/19)».

Подавать через Электронный суд можно

Вместе с тем, в Реестре можно встретить немало примеров, когда апелляционные суды отменяют решения судов первой инстанции, которые посчитали недостатком подачу заявления через Электронный суд.

К примеру, такую позицию высказал Закарпатский апелляционный суд в решении по делу № 306/2259/19.

«З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за невиконання грошового зобов`язання за період з 23.08.2011 по 10.11.2019, інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання за період з 01.03.2013 до 30.09.2019, трьох відсотків річних з 26.02.2013 до 10.11.2019.

Ухвалою Свалявського районного суду від 14 листопада 2019 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху та позивачам надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника, крім того позивачу необхідно надати копію позовної заяви з додатками для відповідача.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, про які було вказано в ухвалі суду про залишення його позовної заяви без руху.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, виходячи з такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Державна судова адміністрація України відповідно до рішення Вищої ради правосуддя відкликала оголошення, опубліковане в газеті «Голос України» 01.12.2018 за №229, щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС, тобто така з 01.03.2019 не розпочала свою роботу.

Водночас Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачає можливість до початку функціонування ЄСІТС використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і модуль «Електронний суд».

Пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 визначено, що окремі норми Положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання Електронного суду, набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Відповідний перелік пілотних судів визначений наказом ДСА України від 22.12.2018 №628, згідно з яким тестовий режим функціонування Електронного суду запроваджено у всіх місцевих та апеляційних судах, а отже, і в Свалявському районному суді.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням, відповідно до попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та обов`язкового використання власного електронного підпису.

Таким чином з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Підсистема «Електронний суд» доступна на офіційному веб-сайті Свалявського районного суду та дозволяє особі, зареєстрованій у ній, формувати відповідні документи, чим ОСОБА_1 і скористався.

Колегія суддів також звертає увагу на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що особа, яка має намір звернутися до суду з позовом, вправі очікувати на можливість подання його через підсистему «Електронний суд», яка функціонує та дозволяє учасникам справи подавати документи до суду (в т. ч. і позовну заяву) в електронному виді.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, вказаного не врахував і передчасно повернув позовну заяву позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист», — отметил суд в своем решении.

По УПК аналогичная проблема

Неоднозначная практика наблюдается и с подачей жалоб на бездеятельность правоохранителей относительно невнесения сведений в ЕДРД в уголовном процессе.

Так, Киевский апелляционный суд 10 февраля 2020 года по делу № 369/16162/19 высказал позицию, что жалобу, поданную через «Электронный суд», нужно принимать к рассмотрению.

«Листом Державної судової адміністрації України від 23.01.2019 року №15-1446/19 роз`яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Із аналізу вказаних положень слідує, що особи можуть звертатись до місцевих та апеляційних судів з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. У той же час здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо.

А відтак, усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані із використанням власного електронного підпису.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що скарга ОСОБА_1 сформована та подана до Києво-Святошинського районного суду Київської області через систему «Електронний суд», а відтак, містить електронний підпис користувача Системи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що подана скарга містить всі необхідні реквізити, в тому числі і електронний підпис користувача Системи, тому встановлення ОСОБА_1, як особи, яка має право подавати скаргу, є можливим і наявність його особистого підпису у документах в даному випадку не потребується», - отмечается в решении апелляционного суда.

Вместе с тем в другом случае 8 мая 2020 года следственный судья Дарницкого райсуда Киева высказал противоположную Киевскому апелляционному суду позицию и жалобу через «Электронный суд» не принял.

«Станом на дату надходження скарги ОСОБА_1 до Дарницького районного суду міста Києва Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак на даний час відсутні підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд», що унеможливлює прийняття скарги судом саме в електронній формі.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника (скаржника).

З огляду на викладене, подана скарга не підписана заявником, а тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність її повернення особі, яка її подала на підставі ст. 304 КПК України», — отмечает суд.

Выводы

Таким образом, пока не будет официально оглашено о начале работы ЕСИТС, суды смогут ссылаться на нормы процессуальных кодексов, которые позволяют им считать недостатком подачу заявления через «Электронный суд» и возвращать его заявителю. А сторонам придется предварительно выяснять, принимает ли нужный им суд процессуальные документы в электронной форме.   

Не добавляет уверенности для сторон и решение Большой Палаты ВС.

Вместе с тем, как известно, в судебной системе назревает еще одна проблема.

Сейчас во многих судах критическая ситуация с отправкой почтовой корреспонденции. Денег на обеспечение судов марками и конвертами у Государственной судебной администрации нет, и это рискует поставить под угрозу доступ к правосудию – ведь нарушается порядок надлежащего уведомления сторон и других участников судебного процесса. А это ставит под сомнение законность принятых судебных решений и может повлечь вал жалоб на судей в Высший совет правосудия.

Полноценное внедрение ЕСИТС (а не только запуск «приемного окошка») позволило бы значительно сэкономить не только время для участников процесса, но и средства для обеспечения судов, ведь потребность в отправке бумажной корреспонденции бы отпала.

Аргумент же, что у «бабушки нет электронного кабинета» в данном случае не работает, ведь преимущественно в судах работают адвокаты, у которых уже давно есть и смартфон, и электронная цифровая подпись (ЭЦП).

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.