Зміни у сфері виконання судових рішень: Мін’юст таки змушений йти на поступки

Намагання Міністерства юстиції України одноосібно вдосконалювати сферу примусового виконання судових рішень, яка і досі залишається проблемною і відлякуючою для інвестицій в Україну, викликало нерозуміння у вітчизняному та міжнародному правничому товаристві, і призвело до серйозної напруги у стосунках регулятора з інститутом приватних виконавців. Останні побачили у змінах, що готував Мін’юст, наступ на свою професію, і активно почали висловлювати свою незгоду. І хоча дітище міністерства було схвалене 27 травня Кабінетом Міністрів України, у кінцевій редакції документу вже виявили ряд поступок. Окремі нові норми, які були сприйняті професійною спільнотою вкрай негативно, виключені із законопроекту.

Проте, в Асоціації приватних виконавців України продовжують наполягати на більш широкому обговоренні варіантів вирішення та врегулювання проблемних питань виконавчого процесу, адже в урядовому законопроекті, який має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів», залишилось чимало суперечливих положень.

Що викликало напругу

«Судово-юридична газета» вже писала, що наприкінці минулого року, групою фахівців з виконавчого провадження та за участі міжнародних донорів вже було розроблено законопроект з удосконалення сфери примусового виконання судових рішень. Документ був презентований новому керівництву Міністерства юстиції, але відомству проект не сподобався, хоча той містив чимало змін і речей, які декларувалися ще на початку реформи цієї сфери. Зокрема, законопроект зрівнював у правах державних та приватних виконавців, розширював повноваження помічників останніх тощо. Із даним проектом і досі можна ознайомитися.

Міністерство вирішило запропонувати свій підхід, нікого не питаючись. Зміни вирішили поширити не тільки на Закон України «Про виконавче провадження», а також на Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», процесуальні кодекси, Кримінальний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Сімейний кодекс, Закон України «Про нотаріат», Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Закон України «Про іпотеку» та ще деякі законодавчі акти.

Експертного обговорення змін по-суті не було. Усім охочим лише запропонували висловлювати свої думки у Телеграм-каналі «МЮУ_Законопроєкт у сфері примусового виконання рішень».

Приватні виконавці все одно уважно розібрали документ і розклали його на атоми. Зокрема, приватний виконавець Андрій Авторгов звернув увагу на те, що у змінах до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» є така вимога: «У разі якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті державним та приватним виконавцем, приватний виконавець передає виконавче провадження (зведене виконавче провадження) державному виконавцю для об’єднання у зведене виконавче провадження (приєднання до зведеного виконавчого провадження)».

«Але ж є рішення Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №904/7326/17, у якому зазначено, що не потрібно передавати виконавче провадження від приватного виконавця до державного, навіть якщо у останнього воно відкрито раніше. Інакше стягувач не буде мати вільного вибору між органами примусового виконання або приватними виконавцями. Мін’юст фактично нівелює це рішення», - зазначив приватний виконавець.

Так само, якщо, наприклад, боржник через два-три роки після ухвалення судом рішення стосовно себе намагається його переглянути, і йому вдалося дійти до апеляційної інстанції, то за редакцією Мін’юсту, виконавчий документ в такій ситуації має повертатися в суд, який його видав, і провадження має бути припиненим (зміни до статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження»). Крім того, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, у такому разі знімався (стаття 40 ЗУ «Про виконавче провадження»).

«Така зміна однозначно дозволила б боржнику заховати свої кошти та майно», - переконаний Андрій Авторгов.

Зрештою, Мін’юст дослухався приватних виконавців і вирішив відмовитися від даної норми у кінцевій редакції. Так само у змінах до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» регулятор спочатку запропонував, а потім відмовився від положення, яке запроваджувало поняття моніторингу діяльності приватних виконавців. Свої контрольні функції регулятор, на жаль, часто використовував не з легітимною метою, погоджуються виконавці.

Проте залишилися інші дискусійні норми. Приватні виконавці, скажімо, вважають, що посилюється дисциплінарна відповідальність приватних виконавців. Головам кваліфікаційної та дисциплінарної комісій в разі рівномірного розподілу голосів надається право вирішального голосу. Тобто в цих комісіях МЮ прагне повністю домінувати (зміни до статей 19 та 39 ЗУ ««Про органи та осіб…»).

Крім того, МЮ хоче надати право будь-якій особі, а не тільки учасникам виконавчого провадження, звертатися зі скаргою на дії приватного виконавця (зміни до статті 34). Наслідки цього, на переконання приватних виконавців, будуть наступні: в одному кабінеті будуть складати скарги від міфічного учасника виконавчого провадження, а в сусідньому кабінеті їх розглядати. Насправді, тільки суд має визначати, чи вчинив виконавець щодо певної особи протиправні дії.

Ще одна дуже небезпечна норма була виявлена у змінах до статті 40: «У разі якщо приватним виконавцем вчинено дисциплінарний проступок, який полягає у незаконних діях щодо накладення арешту на майно (зняття арешту з майна), примусового списання коштів з рахунків в банках, продажу майна, передачі майна на зберігання, до приватного виконавця не може бути застосовано такий вид дисциплінарного стягнення, як попередження».

Дисциплінарні стягнення зазначені у статті 41. Їх також пропонують відкоригувати. За вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження, обов’язкове підвищення кваліфікації, зупинення діяльності на строк до шести місяців, припинення діяльності. Раніше замість обов’язкового підвищення кваліфікації була догана, яку прибирають.

Тепер обов’язкове підвищення кваліфікації і зупинення діяльності будуть майже тотожними, адже приватний виконавець не зможе працювати. Приватні виконавці побоюються, що будь-яка помилка відразу викидатиме їх із професії.

І ще одна річ, яка не подобається приватним виконавцям – це те, що міністерство хоче обмежити їх право на оскарження до суду рішень дисциплінарної комісії (зміни до ч. 5 статті 41). «Нам пропонують оскаржувати рішення ДК виключно з формальних підстав, а не по суті. Тобто, МЮ хоче заборонити суду взагалі аналізувати рішення ДК на предмет його відповідності чинному законодавству. Ми, на жаль, за ці два роки бачили дуже багато рішень ДК, які скасовувались судами, і де суд приходив до абсолютно протилежних висновків, аніж ДК», - прокоментував ці зміни представник професії.

Які ще зміни передбачає законопроект Мін’юсту

В той же час зміни, запропоновані Мін’юстом, охоплюють широке коло питань, в тому числі питань захисту приватних виконавців від втручань у їх діяльність. Скажімо, змінами до Кримінального кодексу впроваджується кримінальна відповідальність за втручання в діяльність приватних і державних виконавців, загрозу насильством або умисне знищення і пошкодження майна державного або приватного виконавця, а також посягання на їхнє життя (ст.345, 347-348 ККУ).

Змінами у Сімейному кодексі України регулятор намагається впорядкувати стосунки з боржниками за аліментами. Фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, або фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність вже не зможе уникнути сплати аліментів, посилаючись на відсутність доходів. У такому разі аліменти будуть нараховуватись виходячи із розмірів середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (зміни до ст.195). Крім того, змінами до ст.36-1 Закону про виконавче провадження пропонується передбачити накладення заборони на виїзд боржника за межі України за постановою виконавця. Причому, як державного, так і приватного.

Змінами у ст.8 Закону про виконавче провадження Мін’юст хоче «застовпити» майбутню успішну взаємодія органів державної виконавчої служби, приватних виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами. Йдеться про автоматизований арешт коштів боржника за всіма категоріями рішень. Єдина прикрість – зараз до такої системи входять лише два банки: «Приватбанк» та «Монобанк». Коли до системи зможуть долучити всі інші банки – наразі невідомо.

Зміни до наступної статті 9 закону Мін’юст хоче більш чітко впорядкувати ведення Єдиного реєстру боржників.

А зміни до статті 61 закону покликані впорядкувати продаж арештованого майна через електронні торги.

Очевидно сподобаються приватним виконавцям зміни до стаття 45, у якій йдеться про розподіл стягнутих з боржника грошових сум. Мін’юст пропонує стягнення з боржника виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10 відсотків перемістити з третьої на другу чергу, після компенсації витрат виконавчого провадження.

Законопроект містить також низку змін у Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», що спрямовані на вирішення окремих організаційних питань діяльності виконавців судових рішень.

Новою статтею 21-1 вводиться положення про початкову підготовку приватного виконавця, яка полягатиме у проходженні навчальних курсів, стажуванні в органі державної виконавчої служби або у приватного виконавця з метою отримання практичних знань та ознайомлення з роботою автоматизованої системи виконавчого провадження. На це виділяють три місяці.

Регулятор також врахував побажання приватних виконавців і надає їм можливість працювати у формі юридичної особи (Бюро, Об'єднання), внісши відповідні зміни у ст.27 закону.

Регулятор також зобов’язує приватних виконавців постійно підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження відповідних навчальних курсів, тренінгів, семінарів тощо.

Автори законопроекту також чомусь зажадали, щоб після ухвалення даного акту, Рада приватних виконавців України та інші органи Асоціації приватних виконавців України були б переобрані, а ради приватних виконавців регіонів взагалі мають припинити свою діяльність. Щоправда, професійна спільнота не зрозуміла цих вимог. Її представники вважають неприпустимим ліквідацію регіональних органів самоврядування приватних виконавців, що може призвести до втрати налагодженого діалогу між регіонами та безконтрольних ситуацій на місцях.

Щоб ще хотіли бачити в законопроекті приватні виконавці

Заступник голови Ради приватних виконавців України Олександр Сивокозов вже не раз на офіційному сторінках своєї професійної спільноти заявляв, що законопроект Мінюсту мав би вирішити ключову проблему - несплату державою своїх боргів, оскільки суми боргів по судових рішеннях комунальних та державних підприємств вражають. Тому природним рішенням могло б стати доручення цього завдання приватним виконавцям. Натомість, їм заборонено виконувати більше 11 категорій виконавчих документів.

У законопроекті відсутні положення, спрямовані на розширення повноважень помічників приватних виконавців. «Для тих хто не знає, поясню. Кваліфікаційні вимоги до помічників приватних виконавців висуваються такі ж, як до державних виконавців. Але помічникам сьогодні дозволено хіба що робити ксерокопії та набирати текст. А вони цілком можуть виконувати деякі процесуальні дії за дорученням приватного виконавця. Це суттєво збільшить ефективність приватних виконавців, дасть помітний поштовх для розвитку всього примусового виконання рішень», - зазначає Олександр Сивокозов.

Законопроект Міністерства юстиції також не розвиває самоврядування приватних виконавців. Натомість посилюється адміністративне підпорядкування Міністерству юстиції. Асоціації приватних виконавців не передається жодних повноважень, хоча цього потребує логіка реформи.

Проте, поступки, які все ж таки зробило міністерство, прибравши із законопроекту окремі дискусійні положення, які мали в професійному суспільстві негативний резонанс, дають можливість членам АПВУ сподіватись, що регулятор зрештою зважиться на більш ґрунтовний діалог, і не прийматиме поспішні рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.