Нульова декларація: як це працюватиме

Разове декларування може бути корисним для нашого суспільства. Про це у своєму виступі під час форуму «План BEPS. Обмін податковою інформацією. Легалізація, амністія, нульова декларація. Альтернативна податкова резидентність» 1 червня зазначив суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костянтин Кобилянський.

Так, він детально проаналізував законопроект №1232 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року».

Він зазначив, що метою такого декларування є встановлення ефективного механізму для зменшення рівня тіньових доходів громадян та відтоку капіталу за кордон.

У результаті запровадження податкової амністії очікується швидке та значне збільшення дохідної частини бюджету без необхідності залучення додаткових ресурсів для самостійного виявлення контролюючими органами прихованого доходу та подальшого оскарження нарахованих грошових зобов’язань та пені в адміністративному та судовому порядку.

Окрім того, самостійне декларування громадянами свого прихованого доходу створить необхідні передумови для подальшої імплементації Плану дій BEPS, який був розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон.

Водночас запропоновані законопроектом зміни до Податкового кодексу України не дозволять легалізувати платникам кошти, отримані від злочинної (кримінальної) діяльності, оскільки такий дохід не підпадатиме під дію податкової амністії.

Під поняттям «спеціальне декларування» розуміється фактично режим звільнення платників податків – фізичних осіб від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства України, що мали місце впродовж за будь-якого і одного або декількох податкових періодів до певної дати.

В спеціальній декларації зазначаються такі дані:

- відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, реєстраційні дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу);

- відомості про об’єкти декларування в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, найменування банку, на рахунках якого зберігаються валютні цінності, зазначення адреси місцезнаходження або місце зберігання майна тощо;

- відомості про дату виникнення прав на об’єкти оподаткування, визначені в підпунктах;

- база оподаткування;

- сума податкових зобов’язань, самостійно обчислена декларантом відповідно до правил, встановлених Кодексом.

Водночас спеціальне декларування не застосовуватиметься до податкових агентів, доходів (активів), отриманих злочинним шляхом, корупційних, або пов’язаних з ними, правопорушень та до доходів, які були виявлені за результатами податкової перевірки контролюючими.

Для того, щоб скористатися правом на спеціальне декларування платники податків будуть зобов’язані подати Спеціальну декларацію та сплатити податкові зобов’язання з прихованих доходів (активів) у розмірі:

- 5 відсотків - для валютних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, часток (паїв) у майні юридичних осіб, майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності та/або фінансових інструментів;

- 10 відсотків - для усіх інших майнових прав;

- 2,5 відсотків - для активів, за рахунок яких відбулося придбання у декларантом облігацій внутрішньої державної позики, випущених Національним банком України.

Доходи на суму до 300 тис. грн (в проекті закону до 100 тис.) вважатимуться підтвердженими без подання спеціалізованої декларації і вважатимуться амністованими без будь-яких додаткових умов. Сплата податків за ними не вимагатиметься. Податкові перевірки щодо джерел отримання не проводитимуться.

Перевірка декларацій

Контролюючий орган має право залучати суб'єктів оціночної діяльності для проведення оцінки активів на дату їх набуття декларантом згідно з документами, задекларованими в спеціальній декларації, та визначати суму податкового зобов’язання декларанта на підставі такої оцінки. В цьому випадку контролюючий орган приймає податкове повідомлення-рішення у встановленому Кодексом порядку.

Контролюючий орган має право проводити документальну позапланову невиїзну перевірку сум податкових зобов’язань декларанта, визначених у спеціальній декларації не пізніше 180 календарних днів з дня, що настає за останнім днем строку, встановленого для подання спеціальних декларацій.

Тривалість перевірки спеціальної декларації, не повинна перевищувати 15 робочих днів.

У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи, в тому числі проведення оцінки вартості об’єктів декларування та/або перекладу документів, необхідних для перевірки спеціальної декларації, строк проведення перевірки спеціальної декларації за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу може бути продовжений на строк, що не перевищує 60 робочих днів.

На думку судді, «разове декларування може бути корисним для нашого суспільства, адже є точкою майнової ідентифікації особи». Особа буде зобов’язана декларувати рухоме і нерухоме майно. При цьому буде моніторитися зміна доходу і особа зобов’язана буде пояснювати джерело доходів, або платити штраф. При цьому, на думку Костянтина Кобилянського, важливо буде провести інформаційну кампанію для платників податків, аби вони розуміли суть змін.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій