Відстрочення сплати судового збору: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив касаційну скаргу  Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №826/9136/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРОН» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення,

Обставини

08 травня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга  Головного управління ДПС у м. Києві направлена до суду кур`єрською експрес-доставкою 11 березня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене  28 березня 2019, повний його текст складено  02 квітня 2019, відповідно останнім днем його оскарження було  02 травня 2019, проте касаційну скаргу  направлено до суду кур`єрською експрес-доставкою лише  11 березня 2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС  подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що  вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 повернута. Зазначає, що ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору, проте під час подання попередньої касаційної скарги не проводились платежі, рахунки ГУ ДПС були арештовані, що позбавило можливості своєчасно виконати вимоги ухвали, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Також зазначає, що у разі незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, це позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі  ГУ ДПС подало в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від  23 квітня 2019 її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від  16 травня 2019 касаційну скаргу було повернуто.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження  №К/9901/11473/19) ухвалу Верховного Суду від  16 травня 2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано  23 травня 2019, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду кур`єрською експрес-доставкою лише  11 березня 2020,  тобто більше ніж через десять місяців після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга також не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, в порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Натомість ГУ ДПС заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване загальними нормами законодавства, яке регламентує підстави відстрочення, розстрочення зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору, виходячи з майнового стану сторони. Тобто, обґрунтування підстав для відстрочення ГУ ДПС сплати судового збору за подачу касаційної скарги у цій справі, скаржником не наведено, відповідних доказів не надано.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. 

Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених вищенаведеними нормами права, скаржником не наведено, а судом - не встановлено, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів для працездатних осіб.

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2017 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі  2,6 млн гривень.

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 42 040 гривень (2623829 * 1,5 %) * 200%, але не більше 42 040 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може  перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За приписами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Поряд із тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.

З урахуванням викладеного, Суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 329-330, 332 КАС України,

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу  Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 у справі №826/9136/17 -  залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.