Міністерство юстиції України розробило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів».
Законопроектом пропонуються зміни до численних нормативних актів, які регулюють виконання судових рішень. В першу чергу мова йде про Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який певним чином змінює організаційні питання діяльності приватних виконавців.
Окрім надання приватним виконавцям права здійснювати свою діяльність безпосередньо або у формі бюро чи об’єднання, зміною порядку обрахування винагороди виконавцю, законопроект містить низку інших важливих змін.
Мін’юст прагне посилити контроль за виконавчим провадженням. Якщо сьогодні Мін’юст перевіряє законність виконавчого провадження, то у разі ухвалення законопроекту перевірятися стануть відомості виконавчого провадження.
Крім того, запроваджується моніторинг діяльності приватного виконавця. Моніторинг буде проводитися на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
Планові перевірки будуть проводитися не частіше одного разу на два роки з обов'язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не зможуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого провадження.
До підстав проведення перевірок включать виявлення за результатами моніторингу діяльності приватного виконавця ознак порушень вимог законодавства та наявність рішення Дисциплінарної комісії про відхилення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.
У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця дисциплінарне стягнення може бути застосовано до приватного виконавця протягом одного року з дня прийняття Дисциплінарною комісією такого рішення.
У разі якщо приватним виконавцем вчинено дисциплінарний проступок, який полягає у незаконних діях щодо накладення арешту на майно (зняття арешту з майна), примусового списання коштів з рахунків в банках, продажу майна, передачі майна на зберігання, до приватного виконавця не може бути застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як попередження.
Замість такого дисциплінарного стягнення як догана до приватного виконавця буде застосовуватися обов’язкове підвищення кваліфікації приватного виконавця та складання іспиту шляхом автоматизованого анонімного тестування протягом трьох місяців з дня введення в дію наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
У разі застосування до приватного виконавця такого дисциплінарного стягнення він буде зобов’язаний безоплатно скласти іспит шляхом автоматизованого анонімного тестування.
Закон визначить коло підстав для оскарження приватним виконавцем рішення про застосування дисциплінарного стягнення. Такими підставами стануть :
1) склад Дисциплінарної комісії, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
З моменту ухвалення Закону ради приватних виконавців регіонів припинять свою діяльність.
Рада приватних виконавців України та інші органи Асоціації приватних виконавців України будуть працювати до переобрання їх членів.
Законопроект був розкритикований Асоціацією приватних виконавців України. Там висловили жаль, з того приводу, що реформа виконавчого провадження скасовується. Асоціація зазначила, що Мін’юст обирає курс на контроль за приватними виконавцями.
Приватний виконавець Андрей Авторгов зазначив з приводу законопроекту що в законодавчій ініціативі регулятора не знайшли місця норми, практична реалізація яких би сприяла покращенню і пришвидшенню виконання судових рішень.
«На жаль, на сьогоднішній день в державних інституція відсутня чітка, зрозуміла стратегія, куди рухається система примусового виконання судових рішень. Через це ми маємо законопроект, який вирішує якісь косметичні питання. Він не містить жодних революційних норм, які дадуть поштовх для ефективного виконання судових рішень. Стосовно еволюційних норм, то їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. І було би чесно називати цей законопроект про посилення контролю над діяльністю приватних виконавців. Там є норми, які абсолютно неприйнятні - про дисциплінарну відповідальність, дисциплінарні стягнення… Нам постійно говорять про якісь порушення, але жодних подань з дійсно об’єктивними порушеннями до Дисциплінарної комісії або не надходить, або вони приховуються або їх взагалі не існує», - заявив Авторгов.
«Наші закордонні колеги вивели формулу ефективного виконання: автоматизація процесів, швидкий та безперешкодний доступ виконавця до майна боржника, автоматизований арешт коштів, прозорі інформативні реєстри, можливість швидко накласти арешт на кошти або майно боржника, введення штрафів за невиконання судових рішень. Я закликаю Мін’юст зупинитись, сісти за стіл переговорів, проаналізувати два законопроекти і зробити із них один, але який дійсно буде ефективним і спрямованим на виконання судових рішень, а не на контроль за виконавцями з боку регулятора», - додав він.
Проте Мін’юст наполягає на власній редакції законопроекту. Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту Олександр Олійник зазначає, що завжди на виході буде продукт компромісу. І завжди будуть незадоволені сторони такого рішення. Останнє слово буде за народними депутатами, які будуть враховувати ті чи інші аргументи.
Раніше Кабмін схвалив законопроект щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.