Міністерство юстиції підготувало законопроект, яким пропонується переосмислення виконавчого провадження в Україні під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів». З приводу цього документа точаться баталії між Мін'юстом і приватними виконавцями. На їхню думку, документ не вирішує існуючих проблем, підсилює роль Мін'юсту і погіршує становище боржника. Загальний огляд цього законопроекту наше видання публікувало раніше.
«Судово-юридична газета» вирішила проаналізувати, які зміни пропонує Мінюст до Кримінального кодексу.
Зміни до статей 164-165 Кримінального кодексу щодо сплати аліментів
З диспозиції статті 164 КК «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей» та статті 165 «Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків» пропонується прибрати слово «злісне».
Наразі під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків в статтях 164-165 КК розуміються будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Замість цього пропонується визначити, що у статтях 164 і 165 цього Кодексу під ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 9 місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
На думку Мінюсту, такі зміни вирішать питання співмірності видів відповідальності за несплату аліментів.
Зміни до статті 388 КК щодо відкриття нових рахунків в банках після накладення виконавцем арешту на кошти
Пропонується змінити формулювання диспозиції статті 388 КК та посилити санкцію. Наразі вона має назву «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації». Пропонована назва – «Перешкоджання вчиненню виконавчих дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації».
Крім того, у диспозиції додається як суб’єкт злочину державний реєстратор, а також уповноважена особа юридичної особи, ФОП, які здійснюють відкриття нових рахунків в банках після накладення державним, приватним виконавцем арешту на кошти юридичної особи, фізичної особи-підприємця в банках.
Відповідно стаття буде виглядати так:
«1. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, державним реєстратором, здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, а також відкриття уповноваженою особою юридичної особи, фізичною особою- підприємцем після накладення державним, приватним виконавцем арешту на кошти юридичної особи, фізичної особи- підприємця в банках, нових рахунків в банках, -
караються штрафом від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, - караються штрафом від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».
Як пояснює Мінюст, згідно з ч. 6 статті 56 Закону «Про виконавче провадження» перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. Крім того, відповідно до ч. 2 статті 76 Закону «Про виконавче провадження» за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Водночас наразі така відповідальність в законодавстві не визначена, у зв'язку із чим положення КК підлягають змінам. Посилення відповідальності, на думку міністерства, сприятиме примусовому виконанню рішень та зменшенню фактів ухилення боржниками від їх виконання.
Зміни до статті 382 КК щодо невиконання судового рішення
Посилюється санкція за статтею 382 КК «Невиконання судового рішення». Зокрема, якщо чинною статтею 382 КК у частині 1 визначено санкцію за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 3-х років, то пропонується підвищити її: від 3000 до 10 000 НМДГ або позбавленням волі на строк до 5 років.
Також передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у разі, якщо особа виконала рішення суду в повному обсязі до повідомлення їй про підозру.
«Стаття 382. Невиконання судового рішення
Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину фактично виконала вирок, рішення, ухвалу, постанову суду, що набрала законної сили в повному обсязі».
Зміни до статей 343, 345, 347 і 348 КК
Пропонується ввести відповідальність за посягання на життя державного чи приватного виконавця (зміни до статті 348 КК). На думку Мінюсту, це сприятиме мотивації виконавців.
Аналогічно, з тією ж метою, пропонується відкорегувати статтю 347 КК: «Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу, державного чи приватного виконавця» та 345 КК: «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу, державного чи приватного виконавця», а також статтю 343 КК «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, державного чи приватного виконавця».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.