Вища рада правосуддя закрила дисциплінарну справу за скаргою щодо відмови в перерахунку надбавки судді за вислугу років

Вища рада правосуддя 23 квітня закрила чергову дисциплінарну справу відносно голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка. На цей раз рішення було прийнято у справі за скаргою на даний час вже судді Ленінського районного суд Харкова у відставці Андрія Сватікова.

Як зазначено у рішенні ВРП, до Вищої ради правосуддя 5 вересня 2019 року надійшла заява Сватікова А.В., в якій він просив порушити дисциплінарне провадження стосовного Голови Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) Холоднюка З.В.

Зокрема, Сватіков А.В. вказував, що постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року у справі № К/9991/3284/11 зобов’язано ДСА України провести йому перерахунок і виплату надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів», у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. Однак Голова ДСА України протягом 2-х років безпідставно та умисно не виконує вказане рішення суду, яке набрало законної сили, у зв’язку із чим станом на час звернення зазначена постанова суду не виконана.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2019 року № 2549/0/15-19 порушено дисциплінарне провадження стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В. та скеровано до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі – Комісія).

24 лютого 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов висновок Комісії від 21 лютого 2020 року, складений за результатами розгляду заяви Сватікова А.В., з пропозицією про закриття дисциплінарного провадження стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В. у зв’язку з відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України «Про державну службу».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2020 року доповідачем з питання ухвалення Вищою радою правосуддя рішення за результатами розгляду зазначеної пропозиції Комісії визначено члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А.

Голову ДСА України Холоднюка З.В. та Сватікова А.В. повідомлено про дату, час і місце розгляду питання. Інформацію розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.  

У засіданні Вищої ради правосуддя Голова ДСА України Холоднюк З.В. та його представник Грабовий А.М. просили закрити дисциплінарне провадження.

Вища рада правосуддя, дослідивши висновок Комісії з пропозицією, витяг із протоколу засідання Комісії від 24 лютого 2020 року та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., пояснення Голови ДСА України Холоднюка З.В. та його представника Грабового А.М., дійшла висновку про наявність підстав для закриття дисциплінарного провадження стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В. з огляду на таке.

Здійснення дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя, та внесення суб’єкту призначення пропозиції за результатами дисциплінарного провадження відповідно до підпункту 5 пункту 7 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 року № 1172/0/15-17 (зі змінами), належить до повноважень Комісії.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року у справі № К/9991/3284/11, якою задоволено частково касаційну скаргу Міністерства фінансів України, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року, а позов Сватікова А.В. задоволено частково. Зокрема, зобов’язано ДСА України провести перерахунок і виплату Сватікову А.В. надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів», у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. В іншій частині позову відмовлено.

21 червня 2017 року на адресу Голови ДСА України Холоднюка З.В. надійшла заява Сватікова А.В. від 19 червня 2017 року про виконання вказаного рішення суду. Аналогічні заяви Сватікова А.В. надходили на адресу Голови ДСА України Холоднюка З.В. 30 серпня 2017 року, 11 вересня 2017 року, 20 вересня 2017 року, 8 листопада 2017 року, 31 січня 2018 року, 21 березня 2019 року, 29 серпня 2019 року.

20 липня 2017 року ДСА України надіслано на адресу ТУ ДСА в Донецькій області заяву Сватікова А.В. від 19 червня 2017 року, оскільки територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яке на момент виникнення спірних правовідносин здійснювало безпосереднє нарахування й виплату заробітної плати суддям, надбавки за вислугу років на підставі відповідних наказів голови суду.

Листом від 28 серпня 2017 року ТУ ДСА в Донецькій області надіслало Сватікову А.В., ДСА України розрахунок суми надбавки за вислугу років, яка підлягала виплаті згідно з рішенням суду. Зокрема, Сватікову А.В. нараховано 17 879,43 гривні надбавки за вислугу років, а з вирахуванням податків йому підлягали до виплати 14 392,94 гривні.

Поряд з цим 22 вересня 2017 року ДСА України звернулося до місцевого адміністративного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.

У такій заяві ДСА України зазначало, що виконати постанову суду у спосіб, зазначений у ній неможливо, оскільки статтею 3 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон № 4901-VI), пунктом 25 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 3 серпня 2011 року № 845 (далі – Постанова № 845) визначено, що виконання рішення суду має здійснюватися Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, зокрема шляхом стягнення коштів з бюджетної програми 051150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви ДСА України з підстав, що заявник фактично просив змінити зміст судового рішення. Водночас, судом касаційної інстанції ухвалено рішення зобов’язального характеру, яке є обов’язковим для виконання, та у ньому не визначено суму, яку відповідач має нарахувати і виплатити на користь позивача.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року ДСА України повернуто апеляційну скаргу ДСА України на вказану вище ухвалу від 24 жовтня 2017 року.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 травня 2019 року скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції від 17 січня 2018 року, а справу надіслано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 9 липня 2019 року у справі № 2а-22173/10/0570 апеляційну скаргу ДСА України залишив без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року – без змін.

У зв’язку з обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, ДСА України 13 серпня 2019 року подало до Верховного Суду заяву про роз’яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року у справі № 2а-22173/10/0570.

26 вересня 2019 року ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовлено у задоволенні заяви ДСА України про роз’яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року. Суд касаційної інстанції вказав, що резолютивна частина постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року є чіткою за змістом, зрозумілою та не припускає кілька варіантів тлумачення, а мотивувальна частина постанови містить доводи на обґрунтування прийнятого судом рішення. Аналізуючи зміст заяви ДСА України суд касаційної інстанції дійшов висновку, що фактично заявник просить змінити резолютивну частину постанови шляхом уточнення бюджетної програми з якої повинні бути стягнені кошти на користь позивача.

Разом із тим з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що на підставі зазначеної вище постанови суду від 19 березня 2015 року Сватікову А.В. 9 червня 2017 року було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – ДВС МЮУ) від 17 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56192935 з примусового виконання листа.

31 травня 2018 року на адресу ДСА України надійшла вимога державного виконавця від 18 травня 2018 року про надання відомостей щодо виконання рішення суду.

Листами від 5 червня 2018 року № 10-10164-18 та від 14 листопада 2018 року № 11-23490/18 ДСА України повідомляло ДВС МЮУ про те, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом № 4901-VI та Постановою № 845, а тому виконання рішення суду на корись судді повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 051150 «Виконання рішень судів на користь суддів» Державною казначейською службою України, у зв’язку із чим виконання судового рішення (виконавчого листа) залежить від виконання зобов’язань іншими суб’єктами владних повноважень.

22 жовтня 2018 року державним виконавцем на адресу ДСА України повторно надіслано вимогу про надання відомостей щодо виконання рішення суду. Цього самого дня державним виконавцем прийнято постанову, якою накладено штраф на ДСА України за невиконання рішення суду без поважних причин, зобов’язано ДСА України виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Зазначені вимога та постанова державного виконавця надійшли на адресу ДСА України лише 5 листопада 2018 року, що вбачається із відміток, наявних на копіях супровідних листів.

15 березня 2019 року на адресу ДСА України надійшла постанова державного виконавця від 4 березня 2019 року про накладення штрафу, з підстав невиконання станом на 4 березня 2019 року ДСА України рішення суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 червня 2019 року у справі № 640/5043/19 скасовано постанову від 4 березня 2019 року у виконавчому провадженні № 56192935 про накладення на ДСА України штрафу за невиконання постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року у справі № 2а-22173/10/0570.

Постановою державного виконавця від 23 вересня 2019 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, з підстав надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, з підстав невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

Разом із тим під час дисциплінарного провадження Комісія встановила, що з метою виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року, ДСА України 20 липня 2017 року направило листа до ТУ ДСА України в Донецькій області з проханням провести розрахунок належної до виплати Сватікову А.В. суми надбавки за вислугу років, оскільки останній працював суддею Калінінського районного суду міста Донецька. ТУ ДСА України в Донецькій області здійснено перерахунок надбавки за вислугу років Сватікову А.В. за період з травня 2008 року по грудень 2011 року у сумі 17 879,43 гривні.

Комісія також враховувала, що ДСА України не могла виконати рішення суду та здійснити виплату Сватікову А.В. з огляду на приписи Закону № 4901-VI та Постанови № 845. При цьому ДСА України зверталося до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у зв’язку із необхідністю встановити спосіб і порядок виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року шляхом стягнення коштів на користь Сватікова А.В. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суду» відповідно до Закону № 4901-VI та Постанови № 845 та надалі зверталося із заявою про роз’яснення рішення суду.

Комісія також встановила, що 31 жовтня 2019 року Сватікову А.В. фактично виплачено 14 392,94 гривні про що його повідомлено листом ДСА України від 12 листопада 2019 року. Обставини виплати Сватікову А.В. коштів також підтверджуються копією платіжного доручення № 215 від 30 жовтня 2019 року, наданого ТУ ДСА України в Донецькій області на запит члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А. від 4 березня 2020 року.

Вища рада правосуддя зауважує, що статтею 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено статус ДСА України. Зокрема, така є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом та має територіальні управління.

Поряд з цим ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та ДСА України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України (частини третя, четверта статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до статей 153, 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Голова ДСА України, з-поміж іншого, керує діяльністю ДСА України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, організовує роботу ДСА України, затверджує положення про територіальне управління ДСА України та положення про структурні підрозділи ДСА України, бере участь у підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України щодо фінансування судової влади.

Голова ДСА України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є ДСА України. Водночас ТУ ДСА України в Донецькій області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності ТУ ДСА України в Донецькій області та місцевих загальних судів Донецької області.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2001 № 574 (з наступними змінами) головний розпорядник може бути відповідальним виконавцем за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, а розпорядник бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

Як Комісією, так і Вищою радою правосуддя встановлено, що ДСА України листом від 20 липня 2017 року надіслало ТУ ДСА в Донецькій області як бюджетному розпоряднику нижчого рівня заяву Сватікова А.В. від 19 червня 2017 року для виконання повноважень, визначених статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Однак ТУ ДСА в Донецькій області лише у жовтні 2019 року здійснило виплату коштів.

При цьому звернення ДСА України до суду із заявами про зміну способу або порядку виконання, роз’яснення судового рішення свідчать про реалізацію суб’єктом владних повноважень як учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав та обов’язків. Такі дії, на думку Вищої ради правосуддя, не можуть свідчити про невиконання або неналежне виконання Головою ДСА України Холоднюком З.В. своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення.

Засади дисциплінарної відповідальності врегульовані главою 2 Закону України «Про державну службу».

Частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частина друга вказаної статті цього Закону містить вичерпний перелік дисциплінарних проступків, допущення яких є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням конкретних обставин, які були встановлені Комісією під час дисциплінарного провадження стосовно Голови ДСА України Холоднюка З.В., а також зважаючи на фактичне виконання рішення суду, Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок Комісії про відсутність у діях вказаної особи складу дисциплінарного проступку та передбачених законом підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 23².6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (із наступними змінами), на підставі пропозиції Комісії, з урахуванням пояснень особи, стосовно якої здійснювалося дисциплінарне провадження, в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого законодавством, Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», Регламентом Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (із наступними змінами), вирішила: закрити дисциплінарне провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Холоднюка Зеновія Васильовича.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.