Радників Зеленського на громадських засадах виключать з антикорупційного закону як суб’єктів, помічників суддів КСУ —додадуть: що передбачено законопроектом Стефанчука

30 квітня група народних депутатів від різних фракцій, включаючи віце-спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, Сергія Іонушаса, Григорія Мамку та ін. зареєстрували у Верховній Раді законопроект №3355-1 під назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства»

Проектом виключаються із дії антикорупційного законодавства радники, помічники, уповноважені, прес-секретар Президента України, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Разом з тим, до переліку додаються помічники суддів Конституційного Суду України.

Пропонуються зміни щодо визначення характеристик членів сім’ї суб’єкта декларування.

Крім того, пропонується встановити, що дія Закону «Про запобігання корупції» (в тому числі положення щодо фінансового контролю) поширюється на осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків часток належать державі, посадових осіб органів акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій прямо чи опосередковано належить державі.

Також змінами до Закону «Про доступ до публічної інформації» пропонується відкрити доступ до інформації про структуру, принципи формування, розмір винагороди керівника, членів наглядової ради юридичної особи публічного права, державних підприємств, державних господарських товариств тощо.

 «Найбільшим власником активів в Україні на сьогодні є держава. Зокрема, за останніми оцінками в понад 3500 об’єктів різної організаційно-правової форми держава має більшу частку власності.

В той же час, недостатня якість механізмів контролю діяльності державні підприємства і товариства стали джерелом корупційних ризиків та збитків держави (близько 40% підприємств зупинили роботу та є робочими лише на папері). Зазначене підтверджується багаточисленними публікаціями в засобах масової інформації, кримінальними справами, які розслідуються органами досудового розслідування, тощо.

З метою мінімізації відповідних ризиків в Україні було розпочато реформу управління державними підприємствами, головною метою якої є забезпечення прозорості діяльності та звітування державних підприємств, покращення операційних та фінансових результатів.

Проте, на сьогодні дія Закону України «Про запобігання корупції» поширюється виключно на осіб, які входять до складу наглядових рад державних банків, державних підприємств або державних організацій, що мають на меті одержання прибутку, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. В той же час, відповідні положення антикорупційного законодавства не поширюються на осіб, які фактично здійснюють управління поточною діяльністю товариств та інших посадових осіб органів таких товариств, де держава має більшу частку власності. При цьому посадові особи таких товариств іноді здійснюють управління величезними фінансовими ресурсами, що належать державі, а отже мають певні корупційні ризики щодо недоброчесності своєї поведінки.

Крім того в сучасних умовах боротьби із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 на території України виникає необхідність щодо залучення широкого кола громадськості та волонтерів, які тимчасово та  на безкоштовній основі надають допомогу у запровадженні антикарантинних заходів у країні, забезпечують заходи щодо повернення громадян України на територію нашої держави або надають їм необхідну допомогу на території іноземної держави тощо. Іноді задля виконання вказаних заходів особи повинні мати певний правовий статус представника нашої держави. 

Також право призначення волонтерів, представників бізнес-середовища, а також експертів у різних галузях державного управління на посади радників та помічників Президента України, надано Голові нашої держави. Проте на теперішній час вимоги Закону України «Про запобігання корупції» мають не  чітке визначення щодо віднесення радників, помічників, уповноважених, прес-секретарів Президента України, які виконують свої обов’язки на громадських засадах, до суб’єктів на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Крім того віднесення осіб, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах, до суб’єктів стосовно яких державою здійснюються заходи фінансового контролю протирічить міжнародним зобов’язанням України, прийнятим нашою державою внаслідок ратифікації міжнародних договорів.

Окремої уваги заслуговує також і вирішення питання щодо необхідності віднесення до членів сім’ї суб’єкта декларування неповнолітніх дітей, які спільно не проживають разом із суб’єктом декларування. З огляду на те, що високий відсоток такого факту непроживання пов’язаний саме із розірвання  шлюбу між подружжям та, як результат, практичною неможливість отримати своєчасні та достовірні відомості, необхідні для заповнення декларації, пропонується поширити обов’язок декларування відомостей щодо неповнолітніх дітей лише у випадку, коли вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування.

Також закопроектом передбачені певні зміни вимог щодо прозорості та доступу до інформації про структуру, принципи формування, розмір винагороди керівника, членів наглядової ради юридичної особи публічного права, державних підприємств, державних господарських товариств, що безумовно буде сприяти прозорості їх діяльності, запобіганню корупційним правопорушенням та надасть громадськості законні підстави для отримання достовірної та повної інформації про витрачання державних коштів.

Проект Закону розроблено з метою підвищення прозорості діяльності органів управління державних банків, державних підприємств, державних організацій, що мають на меті одержання прибутку, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків часток належать державі.

Також проект Закону спрямований на усунення наявних протирічь та встановлення юридичної визначеності суб’єктного складу, у тому числі і щодо не віднесення осіб, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах, до кола суб’єктів на яких поширюється дія антикорупційного законодавства, —  зазначають автори.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.