Згідно статті 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).
Закон України «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця забезпечити виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються.
Мова в тому числі йде про санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, оскільки вони входять до змісту категорії «охорона праці».
Медичні працівники, лікарі та фельдшери через контакт з хворими очолюють рейтинг найнебезпечніших професій під час пандемії. Вони стикаються із захворюваннями та інфекціями щодня і зазвичай працюють у безпосередній близькості один від одного та пацієнтів. Няньки та доглядальниці, які працюють із людьми похилого віку - найвразливішою категорією, - також мають високий ризик зараження. До рейтингу небезпечних професій на тлі пандемії входять і рятувальники.
В Україні захворіли на коронавірус вже більше ніж тисяча медиків.
Польські лікарі вже звернулися до прем'єр-міністра з проханням визнати захворювання, викликане коронавірусом, професійним. Причиною повинен бути вплив факторів, шкідливих для здоров'я, що виникають в робочому середовищі або в зв'язку з тим, як виконується робота.
Заявники пояснюють, що «ризик зараження при виконанні професійних обов'язків набагато вищий серед лікарів і стоматологів, ніж в інших професійних групах», і збільшується ще більше, коли відсутні засоби індивідуального захисту.
Натомість, коронавірусна хвороба повинна вважатися професійною для набагато більш ширшої групи співробітників: від лікарів, медсестер, фельдшерів, фармацевтів до навіть офісних працівників, які працюють в лікарнях та інших медичних установах. Звичайно, хвороба, викликана Covid-19, також може вважатися професійною в інших професіях, де є прямий вплив інфекції, таких як поліцейські, пожежники або навіть листоноші.
Такі обставини поставили перед державою питання про те, чи є коронавірус нещасним випадком на виробництві та чи повинен він підлягати розслідуванню.
На це питання Державна служба України з питань праці відповідає позитивно.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві було визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який Кабмін затвердив ще 17 квітня 2019 року.
Згідно з Порядком нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання гострого професійного захворювання (отруєння).
Гостре професійне захворювання (отруєння) – захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці).
Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.
При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.
Тому Держпраці вважає, що лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.
Одночасно варто зазначити, що дія Порядку № 337 не поширюється на:
Крім того, порядок проведення розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, визначається МОН за погодженням з відповідним профспілковим органом.
Також ми писали про які судові рішення, пов’язані із коронавірусом, стало відомо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.