ВС роз’яснив, в якому випадку знімається арешт з нерухомого майна боржника

Незняття органом державної виконавчої служби арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №817/928/17.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що приватне підприємство звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати незаконною бездіяльність Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не зняття арешту з майна боржника - Приватного підприємства «З» при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях;

- зобов'язати Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області зняти арешт з усього нерухомого майна боржника.

Позивач вказував, що будь-які відкриті виконавчі провадження щодо ПП відсутні, як і відсутній податковий борг. Також він вважав, що оскільки виконавче провадження щодо нього завершено, борг за виконавчим провадженням сплачено, а арешт не знятий, відмова державного виконавця в знятті арешту з майна ПП суперечить законодавству і порушує його права.

Постановою рівненського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ПП відсутня заборгованість перед бюджетами зі сплати податків і зборів, відповідач закінчив виконавчі провадження, у яких позивач був боржником.  Тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для продовження арешту нерухомого майна позивача. За відсутності як самої заборгованості, так і виконавчих проваджень, в межах яких відбувається примусове стягнення, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби. Порушене внаслідок неправомірної поведінки суб`єкта владних повноважень право позивача суд захистив шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт зі всього нерухомого майна позивача.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПП відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»  держаний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

1. закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону;
2. повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону;
3. повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав – згідно із статтю 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Також ВС наголошує, що згідно з приписами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Отже, відповідно до зазначеної статті і Інструкції №512/5 Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, завершуючи виконавче провадження (в рамках якого було накладено арешт на все майно позивача) і направляючи виконавчий лист за належністю до відповідача, не міг зняти накладений арешт на все майно позивача. Разом з тим, арешт з майна позивача (боржника) підлягав зняттю Рівненським РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області при поверненні виконавчого документа стягувачу, проте відповідачем у виконавчих провадженнях цього зроблено не було .

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що незняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Також ми повідомляли, що арешт коштів на рахунку, який призначений для виплати аліментів, є протизаконним: КЦС ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.