ВС: здійснюючи контроль за банківською діяльністю, НБУ особливу увагу має приділяти захисту прав вкладників банку

Регулятивний капітал банку є одним із найважливіших показників його діяльності, а недотримання нормативів регулятивного капіталу є підставою для прийняття Національним банком України рішення про віднесення комерційного банку до категорії неплатоспроможних

 До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши у касаційному порядку справу за позовом державного підприємства до Національного банку України (НБУ), третя особа - комерційний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних про визнання протиправними дій та бездіяльності.

Суть спору полягає в тому, що НБУ було прийняті рішення про віднесення комерційного банку до категорії неплатоспроможних та про відмову на цій підставі у затвердженні плану припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи. Позивач, як власник суттєвої участі у капіталі банку, вважаючи ці рішення НБУ протиправними, звернувся до суду, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач своєю неправомірною поведінкою сприяв виникненню підстав для визнання банку неплатоспроможним, що свідчить про невиконання НБУ мети банківського регулювання і нагляду, незабезпечення ним безпеки та фінансової стабільності банківської системи.

Суди першої та апеляційної інстанцій адміністративний позов задовольнили, виходячи з того, що комерційним банком було надано НБУ повний, передбачений абзацом першим частини третьої статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», перелік документів, а тому у НБУ були відсутні підстави для незатвердження плану припинення банківської діяльності банку.

Верховний Суд не погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Колегія суддів виходила з того, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неповне з’ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, прийняття по ній законного та обґрунтованого рішення, зокрема, не перевірили наявність підстав для віднесення комерційного банку до категорії неплатоспроможних, оскільки мотивом для відмови у погодженні НБУ плану припинення банківської діяльності є, зокрема, недостатність вартості майна (активів) банку для виконання в повному обсязі всіх зобов’язань перед кредиторами, а також наявність інших підстав для віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правову позицію, відповідно до якої метою здійснення НБУ контролю за діяльністю комерційних банків є забезпечення стабільного розвитку банківської системи, створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки; забезпечення фінансової стабільності банківського сектору має надзвичайно важливе суспільне значення, оскільки неефективність фінансової системи призводить до зменшення надходжень до Державного бюджету, а також до виникнення значних непередбачуваних витрат у випадку настання кризових явищ для порятунок фінансової системи, що обмежує державу у її можливостях забезпечувати належним чином конституційні права і свободи, зокрема, в сфері позитивних обов’язків держави перед громадянами.

Крім того, Верховним Судом було зроблено висновок, згідно з яким, здійснюючи контроль за банківською діяльністю, НБУ особливу увагу має приділяти захисту прав та інтересів вкладників банку; ефективне банківське регулювання повинно забезпечувати належний баланс між правами і інтересами власників банку, його кредиторів, клієнтів та вкладників, гарантувати стабільність банківського сектору; виходячи з цього, НБУ наділений широкими дискреційними повноваженнями у сфері нагляду за банками, у тому числі, в разі виявлення порушення ними вимог чинного законодавства - застосовувати заходи впливу, різновидами яких, зокрема, є віднесення банку до категорії проблемних, визнання банку неплатоспроможним та його ліквідація.

 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 826/779/18 (адміністративне провадження № К/9901/69787/18) .

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.