Депутат від «Слуги народу» подав законопроект № 3312 від 07.04.2020, яким пропонується внесення змін до деяких законів, в першу чергу «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
Передусім передбачається звільнення з посади діючого Уповноваженого з прав людини. Згідно прикінцевих та перехідних положень законопроекту, повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини припиняються достроково з дня набрання чинності цим законом.
У такому разі Верховна Рада України протягом двадцяти днів призначить тимчасово виконуючого обов’язки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за поданням Голови Верховної Ради України.
Такий тимчасово виконуючий обов’язки буде користуватися всіма повноваженнями Уповноваженого, що передбачені законом, до моменту призначення Радою на посаду нового Уповноваженого.
Сьогодні посаду Уповноваженого з прав людини займає Людмила Денісова (з 15 березня 2018 року). Якщо закон буде ухвалений, її повноваження припиняться з дня набрання ним чинності.
У пояснювальній записці до законопроекту мотивація щодо звільнення омбудсмена викладена наступним чином:
«Також недосконалість Закону щодо порядку висунення кандидатів на посаду Уповноваженого з прав людини мала негативний вплив на порядок обрання Уповноваженого у 2018 році. У 2018 році процедура обрання Уповноваженого викликала значну критику з боку громадянського суспільства з огляду на не врахування позиції провідних правозахисних громадських об’єднань щодо висунутих кандидатів на посаду Уповноваженого».
Крім того, передбачається внесення змін ледь не до кожної статті Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
Законопроектом пропонується:
Уповноважений зможе вносити приписи про усунення порушення прав і свобод. За невиконання цього припису може бути порушено питання про дисциплінарну відповідальність винної посадової особи.
Таке виключення автори законопроекту виправдовують статусом вказаних державних органів.
Серед іншого, також пропонується передбачити, що особа, яка протягом останніх п’яти років працювала (проходила службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), не може бути кандидатом на посаду Уповноваженого.
Останнє ініціатор законопроекту пояснює тим, що у зв’язку зі специфікою діяльності Уповноваженого особи, які мають п’ятирічний досвід роботи в правоохоронних органах, не можуть у повній мірі виконувати ті функції, які покладені на Уповноваженого.
Законопроект передбачає, що висунення кандидатів можливе не тільки головою парламенту та народними депутатами, але й громадськими об’єднаннями, які здійснюють правозахисну діяльність. Таке висунення має відбуватись шляхом звернення до Верховної Ради України з електронною петицією в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Крім того, пропонується створення Громадської ради доброчесності при комітеті, до предмета відання якого належать питання додержання прав і свобод людини і громадянина.
Законопроектом пропонується передбачити у положенні статті 208 Регламенту Верховної Ради України, що голосування за обрання Уповноваженого проводиться під час пленарних засідань Верховної Ради України бюлетенями для таємного голосування.
3. Кожного року Уповноважений має також представляти в парламенті щорічну спеціальну доповідь щодо виконання ним цих повноважень.
В пояснювальній записці до законопроекту депутати нагадують, що практично в кожній доповіді Уповноваженого, починаючи з 2016 року, зазначається, що повноваження, передбачені в Законі, не в повній мірі дозволяють ефективно здійснювати захист прав людини і основоположних свобод.
Протягом 2017-2019 років в рамках проекту Twinning, що фінансувався ЄС у рамках Європейського інструменту сусідства (ЄІС), групою міжнародних експертів було розроблено низку рекомендацій щодо змін, які необхідно внести до Закону, з метою посилення ефективності роботи Уповноваженого та його Секретаріату.
Такі рекомендації стосуються: порядку висунення та призначення Уповноваженого; встановлення чітких меж юрисдикції Уповноваженого; порядку реагування Уповноваженого на виявленні порушення; порядку розгляду індивідуальних скарг; встановлення запобіжників щодо зловживання правом на звернення до Уповноваженого; посилення використання засобів медіації у діяльності Уповноваженого.
Раніше ми писали, що законопроекти про суд присяжних схвалені Комітетом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.