Сам факт неподання міською радою позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, та відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо визнання спадщини відумерлою, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства і практиці ЄСПЛ.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 645/7199/18.
З матеріалів справи стає відомо, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури звернулася до суду із позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду в інтересах міської ради, прокурор посилалася на те, що спірна квартира набута у власність особи за договором купівлі-продажу незаконно, оскільки договір купівлі-продажу був укладений після смерті продавця та попереднього власника квартири. У подальшому власник квартири продала спірне нерухоме майно особі_2.
Фрунзенський районний суд міста Харкова позовну заяву залишив без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Зокрема, суд мотивував ухвалу тим, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
Харківський апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Мотивував рішення апеляційний суд тим, що підставами для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави стало порушення державних інтересів в особі територіальної громади щодо реалізації механізму визнання спадщини відумерлою, бездіяльність Харківської міської ради як органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у даних правовідносинах.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, власник квартири (особа_2) подав касаційну скаргу. Кастор зазначив, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 взагалі не обґрунтував, чому саме він, а не територіальна громада міста Харкова звертається до суду з позовом, та чи взагалі надсилала прокуратура пропозицію територіальній громаді заявити позов.
Судді Верховного Суду підкреслюють, що системне тлумачення частин четвертої та п`ятої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає змогу дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
ВС наголошує, що держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд, згідно із принципом jura novit curia («суд знає закони»), під час розгляду справи має самостійно перевірити на момент відкриття провадження у справі доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень Харківської міської ради, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це у позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив невжиття Харківською міською радою заходів захисту у судовому порядку порушень прав територіальної громад міста Харкова шляхом визнання спадщини відумерлою, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази неможливості Харківською міською радою самостійно захищати інтереси держави. Процедура, передбачена абзацом третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Судді ВС підкреслюють, що прокурор у спірних правовідносинах навів підстави для представництва інтересів держави у суді, а тому цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази неможливості Харківською міською радою самостійно захищати інтереси держави. Останнє виключає можливість залишення такого позову прокурора без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки прокурор не здійснює представництво особи, а реалізує власні владні повноваження на участь у справі від імені та в інтересах держави.
Сам факт неподання міською радою позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо визнання спадщини відумерлою, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів членів територіальної громади міста Харкова та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ.
Також ми писали про висновок Верховного Суду щодо необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.