Конституционный Суд переедет из Киева в Харьков: появился текст законопроекта от «Слуг народа»

На сайте Рады появился текст законопроекта о реформе Конституционного Суда (о внесении изменений в Закон «О Конституционном Суде Украины» относительно независимости и повышения эффективности функционирования КСУ №3300).

Данный проект зарегистрировала Галина Третьякова – глава Комитета по социальной политике и защите прав ветеранов («Слуга народа»).

Напомним, что ранее с критикой решения КСУ относительно судебной реформы Зеленского публично выступил вице-спикер Руслан Стефанчук.

«Були роки, коли КСУ приймав два рішення у рік, і чи варті ці два рішення того масиву, який ми витрачаємо на утримання апарату КСУ? Зараз треба підійти дуже чітко до діяльності КСУ, особливо в частині про те, що покладається нова функція на КСУ — це так звані конституційні подання громадян щодо тлумачення відповідності законів. Це все треба вивчати», — отметил Руслан Стефанчук в комментарии СМИ.

Также с критикой КСУ выступали член Комитета ВР по правовой политике, представитель ВР в КСУ Ольга Совгиря и представитель Президента в КСУ Федор Вениславский.

Из Киева — в Харьков

Одна из новаций — переезд Конституционного Суда из Киева в Харьков.

«Важливою складовою інституційної незалежності Суду слід вважати і його територіальне дистанціювання від інших вищих органів державної влади. Практика такого дистанціювання має місце в розвинутих європейських державах, органи конституційного судочинства в яких характеризуються як такі, чия діяльність відповідає високим стандартам верховенства права. Так, наприклад, у Німеччині Федеральний Конституційний Суд знаходиться у місті Карлсруе (а не у Берліні), у Словаччині Конституційний Суд знаходиться не у Братиславі, а у місті Кошице. Аналогічно, у Чехії – у Брно (замість Праги), а в Естонії Державний Суд знаходиться у місті Тарту (а не у Таллінні).

Саме тому за законопроєктом пропонується перенести місце знаходження КСУ із міста Києва до міста Харків, яке традиційно вважається юридичною столицею України, в якому розташовано Президію Національної академії правових наук України, що підвищить як рівень незалежності самого Суду, так і сприятиме покращенню суспільно-політичного статусу обраного міста», — отмечает автор в пояснительной записке.

По мнению авторов, дополнительных средств переезд не потребует:

«Реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України. Нежитлові приміщення для розташування Суду у м. Харкові можуть бути надані (передані) Державним управлінням справами, на балансі якого у м. Харкові перебувають об’єкти нерухомості, які за своїми технічними характеристиками є придатними для розміщення Суду. Усі інші витрати, пов’язані з переміщенням Суду з міста Києва до міста Харкова покриються за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті України на забезпечення діяльності Конституційного Суду України».

Все — в отпуск

Также авторы предлагают предоставлять отпуск всем судьям одновременно:

«Ураховуючи, що діяльність Конституційного Суду України ґрунтується, зокрема, на принципі колегіальності, а розгляд справ здійснюється на засіданнях Великої палати Конституційного Суду та Сенату Конституційного Суду, з огляду на надзвичайне політико-правове значення рішень, які ухвалюються Судом, вкрай важливим є забезпечення присутності його засіданнях максимальної кількості суддів. Задля цього законопроєктом також пропонується закріпити одночасне надання щорічних основних оплачуваних відпусток усім суддям Конституційного Суду України одночасно тобто – в один проміжок часу».

Юрлица не смогут подавать конституционные жалобы

Также предлагается лишить юрлиц права подавать конституционную жалобу.

«Не менш важливим є питання оптимізації функціонування інституту конституційної скарги, закріпленого статтею 55 Конституції України в результаті конституційного реформування 2016 року. Незважаючи на те, що право на конституційну скаргу закріплено в Розділі ІІ Основного Закону України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», Законом України «Про Конституційний Суд України» це право надано і юридичним особам приватного права. Однак, як свідчить системний аналіз змісту конституційних скарг поданих юридичними особами приватного права, наведена в них юридична аргументація полягає саме в обґрунтуванні факту порушення прав і свобод фізичних осіб, які можуть реалізувати це право самостійно, на що, власне, і було спрямовано запровадження цього інституту. Це підтверджує і аналіз даних, розміщених на офіційному веб-сайті КСУ, відповідно до яких станом на 27 березня 2020 року, з початку року, Судом опрацьовується 117 конституційних скарг, з яких усього 7 надійшло від юридичних осіб, тоді як 110 – від фізичних осіб. Подібна динаміка свідчить, що можливості, передбачені інститутом конституційної скарги, не сприймаються і не використовуються у повній мірі юридичними особами. Тому, у законопроєкті пропонується вилучити юридичних осіб з числа суб’єктів, що мають право звернення до Суду із конституційною скаргою», — отмечает автор.

Порядок выполнения решений КСУ

«Крім того, виникає потреба в модернізації інших положень Закону України «Про Конституційний Суд України», зокрема, щодо удосконалення порядку виконання рішень та висновків Суду. Додатково, вітчизняне процесуальне законодавство потребує вирішення практичних проблем, що безпосередньо випливають із особливостей перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Так, ураховуючи функціонування інституту конституційної скарги, в існуючому вигляді він не може бути використаний для відновлення порушених прав шляхом перегляду виконаних судових рішень за виключними обставинами. Чинним процесуальним законодавством передбачена виключна обставина у вигляді встановленої КСУ неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи його окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, у випадку, якщо рішення суду ще не виконане. Враховуючи, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, особа наділяється правом на звернення з конституційною скаргою фактично після вступу в силу остаточного рішення у справі. Зазначене підтверджується і нормою, закріпленою частиною 1 статті 56 Закону України «Про Конституційний Суд України», відповідно до якої суб’єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції  України. Тому на момент звернення особи з конституційною скаргою рішення вступає в законну силу і підлягає виконанню. У більшості випадків таке рішення виконується до моменту винесення КСУ рішення про неконституційність закону або окремого його положення. Зазначене фактично унеможливлює перегляд судового рішення саме у зв’язку із означеною вище виключною обставиною, адже у більшості випадків конституційне провадження займає тривалий час. Також, окремої уваги заслуговує питання стосовно того, що існує певна категорія судових рішень, які взагалі не передбачають окремого примусового виконання. Тобто судове рішення, постановлене за наслідками розгляду конкретної справи, є виконаним з моменту вступу в законну силу (наприклад, рішення про визнання недійсним договору без застосування наслідків недійсності)», — предлагает автор.

«Усе перелічене вище у своїй сукупності викликає потребу прийняття законопроєкту для продовження роботи із вдосконалення й реформування конституційного законодавства», — резюмирует инициатор.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.