З яких підстав суди закривають провадження щодо порушників карантину

Незважаючи на те, що парламент доручив правоохоронцям притягувати до відповідальності осіб, які порушили загальнонаціональний карантин, запроваджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами від 16 березня 2020 року), нікого це особливо не налякало.

Карантин як порушувався, так і порушується, поліція рапортує про складені протоколи, суди закривають провадження.

Головним чином ловлять продавців у кав’ярнях та магазинах, причому ці особи є найманими працівниками, а не суб`єктами господарювання.

Далі відбувається дивна річ: протоколи складаються не на суб`єкта господарювання, а на його працівника; суди закривають провадження, звертаючи увагу на цю помилку в постановах; поліція й надалі робить те ж саме.

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі №705/1264/20 закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, оскільки в судовому засіданні встановлено, що особа, на яку складено протокол, не є суб`єктом господарювання, а лише найманим працівником.

Згідно складеного протоколу, на зупинці громадського транспорту по вулиці Комерційній у м. Краматорську вона торгувала непродовольчими товарами, а саме штучними квітами та іншим, чим порушила правила карантину, передбачені ч. 2. п. 3 постанови КМУ від 11.03.2020.

Суддя Краматорського міського суду Донецької області закрив провадження у справі № 234/5552/20 з тієї ж самої підстави. Виявилося, що порушниця не зареєстрована як підприємець.

В м. Вараш Рівненської області не закрився магазин «Копійочка», керуюча магазином здійснювала реалізацію непродовольчого товару. До магазину навідалася поліція та склала відповідний протокол.

Кузнецовський міський суд Рівненської області закрив провадження у адміністративній справі № 565/363/20, оскільки протокол складено не у відношенні суб`єкта господарювання.

Суддя Машівського районного суду Полтавської області у справі № 948/291/20 звернув увагу поліцейських, що все ж таки не варто обмежуватися назвами нормативних актів, а необхідно зазначати в протоколах, які саме норми законодавства порушені.

Судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області довелося закрити провадження у справі № 539/1023/20, оскільки під час розгляду справи суду не надані переконливі докази здійснення господарської діяльності, яка передбачає приймання відвідувачів. В підтвердження вини порушника суду надані лише його особисті пояснення, в яких останній вказує на те, що він дійсно знаходився в приміщенні свого магазину, однак продаж товару не здійснював. В судовому засіданні порушник пояснив, що перебував у приміщенні магазину з метою складання звітності. При цьому суд враховує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника поліції, у приміщенні магазину перебували люди, які придбавали взуття. Однак з незрозумілих причин працівниками поліції не були відібрані пояснення таких осіб, які б могли підтвердити вчинення інкримінованого правопорушення.

При винесенні рішення суд зазначив, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відбувся легким переляком водій транспортного засобу, який здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі із перевищенням встановленої їх кількості (було 15 осіб). Суддя Цюрупинського районного суду Херсонської області повернув справу про адміністративне правопорушення в поліцію, оскільки протокол не містив даних про те, чи здійснював порушник регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі. Окрім того, у протоколі не зазначено належним чином місце вчинення порушення, а саме, на території якої адміністративно-територіальної одиниці знаходитися ділянка дороги (справа № 664/820/20).

А у справі № 711/2262/20 поліція взагалі переплутала суди, і замість Соснівського районного суду м. Черкаси направила протокол до Придніпровського районного суду.

Раніше «Судово-юридична газета» попереджала, що ухвалені Верховною Радою закони про боротьбу з коронавірусом можуть залишитися декларативними.

Також ми писали, про які судові рішення, пов’язані із коронавірусом, стало відомо.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.