На період карантину продовжено строки позовної давності у окремих категоріях спорів

Сьогодні, 2 квітня, Президент підписав ухвалений 30 березня на позачерговому засіданні ВР закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (реєстр № 3275 від 29.03.2020). Закон вже опубліковано в газеті «Голос України».

Ухваленим Законом Рада продовжила строки, визначені окремими статтями Господарського, Цивільного та Сімейного кодексів на строк дії карантину.

Мова йде, насамперед, про строки позовної давності.

У Господарському кодексі продовжені такі строки:

• Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (стаття 232 ГК). Згідно з кодексом, цей строк припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

• Строк позовної давності, що випливає з поставки товарів неналежної якості (стаття 269 ГК). Такі позови можуть бути пред'явлені протягом шести місяців із дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

• Строки позовної давності, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (стаття 322 ГК).

• Строк позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту (стаття 324 ГК). Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, – протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.

У Сімейному кодексі продовжені наступні строки:

• Строк позовної давності до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу (стаття 72 ЦК). Такий строк складає три роки.

• Строки звернення до суду з вимогою про визнання батьківства (статті 128, 129 Сімейного кодексу). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

• Строки звернення до суду з вимогою про визнання материнства (стаття 139 Сімейного кодексу). До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір'ю дитини.

Щодо Цивільного кодексі України, то законодавець продовжив на час карантину строки, передбачені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

• Загальний строк позовної давності в три роки (стаття 257 ЦК).
• Всі строки спеціальної позовної давності, що перелічені в статті 258 ЦК.
• Строк позовної давності у спорах про переведення прав та обов'язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (стаття 362 ЦК). Такий строк складає один рік.
• Строки, передбачені статтею 559 ЦК щодо права кредитора протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання пред’явити позов до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя.
• Строк позовної давності в один рік, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 ЦК).
• Строк позовної давності до вимог про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦК).
• Строк позовної давності до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі (стаття 786 ЦК).
• Річний строк позовної давності до вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (стаття 1293 ЦК).

Крім того, в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій, зокрема коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.

З моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, і до його завершення наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 ЦК.

Мова йде про те, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Також ВР ухвалила зміни до процесуальних кодексів, що продовжують процесуальні строки на час карантину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.