Грошова допомога військовослужбовцям: позиція КАС ВС

Встановлення особі другої групи інвалідності з причин захворювання, яке пов’язане із захистом Батьківщини (захистом Вітчизни) під час проходження військової служби, є достатньою підставою для отримання одноразової грошової допомоги у встановленому розмірі. До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу № 761/31180/16-а за позовом фізичної особи до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Суть спору полягає у тому, що відповідачем призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у меншому розмірі у зв’язку з тим, що захворювання, яке стало причиною інвалідності позивача, виникло під час «проходження військової служби», а не під час «виконання обов’язків військової служби» у зоні проведення АТО.

Відповідно до свідоцтва про хворобу, виданого госпітальною військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» Міністерства оборони України, позивачу було встановлено діагноз: розсіяний склероз, цереброспинальна форма, первинно-прогресуючий перебіг з розвитком правобічного помірного геміпарезу, порушення функції тазових органів за центральним типом, емоційно-вольових та когнітивних розладів. Також у свідоцтві встановлено, що захворювання позивача, «так», пов`язані із захистом Батьківщини.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, та вказав, що у поданих документах дійсно не зазначено про те, що захворювання позивача настало внаслідок «виконання обов`язків військової служби». Судом апеляційної інстанції таке рішення скасовано, позов задоволено частково та зобов`язано відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд залишив у силі рішення суду апеляційної інстанції та встановив, що відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, зокрема, підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві.

У цій справі Верховний Суд зробив висновок, що передбачене законом поняття «військовий обов’язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» і «захист Вітчизни» та означає захист незалежності та територіальної цілісності України, у тому числі під час «проходження військової служби», а тому позивач як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в АТО, має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що передача товарів військового призначення є предметом підвищеного державного контролю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.