Коли можливе невиконання обов’язків, встановлених договором

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону, та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту. Про це нагадав Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 456/2946/17.

У  справі № 456/2946/17 юридична особа подала позов до фізичної особи про виконання зобов’язань за трьохстороннім договором із передачею авансових платежів для подальшого придбання відповідачкою однокімнатної квартири, який сторони назвали попереднім договором. З огляду на наявність у ньому елементів різних договорів, КЦС ВС кваліфікував цей договір як змішаний і зазначив, що в частині регулювання відносин між сторонами у справі він є договором про надання послуг.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тому Верховний Суд нагадав, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право – обов’язковість договору.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов’язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:

• розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;
• розірванні договору в судовому порядку;
• відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;
• припиненні зобов’язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України;
• недійсності договору (нікчемності договору або визнанні його недійсним на підставі рішення суду)».

Беручи до уваги те, що позивач виконав перед відповідачкою свої зобов’язання за договором, а відповідачка не виконала свого зобов’язання щодо оплати виконавцеві за зазначену договором послугу, Верховний Суд, скасувавши судове рішення апеляційного суду, визнав правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення суму боргу за договором.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про практику КЦС ВС у спорах, що виникають із трудових, сімейних та земельних правовідносин. 

Нагадаємо, стало відомо, як працює Верховний Суд під час карантину. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.