Валентина Данішевська: черговий раз рішення приймаються без з’ясування позицій судової влади

Президент та уряд 29 березня виступили з черговою ініціативою щодо обмеження розміру суддівської винагороди. На цей раз дуже радикально — до 47 230 гривен суддям усіх інстанцій, від районних судів до Верховного Суду. Ця ініціатива 30 березня викликала критичну реакцію Ради суддів України та Вищої ради правосуддя. Голова Верховного Суду Валентина Данішевська розповіла «Судово-юридичній газеті» в бліц-інтерв’ю про те, чи можуть інші гілки влади обмежувати судову владу в питанні суддівської винагороди.

Валентина Іванівна, яка позиція Верховного Суду з приводу урядових ініціатив щодо зменшення суддівської винагороди до 10 МЗП? Чи поділяєте заклики Уряду підтримати країну у важкий час?

Безумовно, ми розуміємо, що Україна вперше за часів своєї незалежності стикнулася з таким серйозним ворогом, як пандемія такого рівня. Ми бачимо, що відбувається в Італії, Франції, США, інших країнах. І переживаємо, що завтра чи наступного тижня таке ж може бути і у нас. І розуміємо, що  питання секвестру державного бюджету проходять всі без виключення  країни.

З іншого боку, під час будь-яких зменшень суддівської винагороди головне питання — це дотримання стандартів суддівської незалежності. Ми наголошували на цьому в Конституційному Суді, у січні цього року, коли відстоювали незалежність судової влади.

За європейськими стандартами вдатися до зменшення матеріального забезпечення суддів парламент може лише за умови погіршення економічного стану в державі. Але зважаючи на значення незалежності суддів, звуження цієї гарантії, відповідно до стандартів повинно торкатися усіх держаних службовців, відбуватися не в першу чергу та пропорційно (тобто супроводжуватись одночасним зменшенням окладів працівників інших органів державної влади), мати тимчасовий характер.

Тож тільки за умови дотримання цієї «формули» ми зможемо говорити про легітимну мету зменшення суддівської винагороди. Наразі ж ми бачимо, як мінімум, порушення критерію пропорційності, адже зменшення стосується і не всіх держслужбовців, і непропорційно до рівня їх заробітної плати.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч у зверненні до керівництва держави зазначив: «Прикро, що відповідні ініціативи черговий раз здійснюються без консультацій із суддівським корпусом…». Чи проводилися якісь консультації з Верховним Судом та з Вами особисто?

На жаль, в черговий раз ці рішення приймаються без з’ясування позицій судової влади. Тому я поділяю розчарування голови РСУ.

Зі мною ці ініціативи ніхто не обговорював.

Як будете реагувати на цю ініціативу, якщо вона буде проголосована? Звернетесь до Конституційного Суду України, як це пропонують деякі судді першої інстанції?

Питання необхідності звернення до Конституційного Суду – це, перш за все, питання ретельного вивчення ситуації, насамперед, пропорційності дій уряду та парламенту щодо судової влади. Якщо будуть підстави вважати, що відбувається черговий наступ на суддівську незалежність, судова влада діятиме відповідно. 

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.