Комітет ВР віддав перевагу президентському законопроекту про СБУ

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував Верховній Раді України включити до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр № 3196 від 10.03.2020) та за результатами розгляду у першому читанні направити його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання.

Інший законопроект, за № 3080, Комітет запропонував Раді включити до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні відхилити його.

Законопроект № 3196 вніс у Верховну Раду Президент України, визначивши його як невідкладний.

Цим законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», у тому числі стосовно процесу отримання СБУ дозволу на контррозвідувальну діяльність.

Окрім позбавлення СБУ військових підрозділів, військових навчальних закладів, а його співробітників – статусу військовослужбовців, законопроект № 3196 конкретизує, які саме контррозвідувальні заходи СБУ може проводити виключно на підставі ухвали слідчого судді.

До таких заходів відносяться:

а) спостереження за особою, річчю або місцем, яке полягає у проведенні візуального спостереження за особою або певною річчю чи місцем у публічно доступних місцях із фіксацією відповідних відомостей та даних;

б) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яке полягає у проведенні відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою;

в) зняття інформації в електронних інформаційних системах, яке полягає у пошуку, виявленні, фіксації відомостей або даних, що містяться в електронній інформаційній системі або її частині, шляхом доступу до такої системи або її частини без відома її власника, володільця або утримувача;

г) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, яке полягає в негласному проникненні до таких місць, житла чи володіння особи і, за потреби, фіксації відомостей та даних про зазначені об'єкти;

ґ) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, яке полягає в локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, в тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів, провайдерів телекомунікацій, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;

д) огляд кореспонденції, який полягає в негласному відборі за ідентифікаційними ознаками кореспонденції, її обробленні, знятті копій чи отриманні зразків.

Що буде містити відповідне клопотання

Клопотання керівника оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, або його заступника про надання дозволу на проведення таких контррозвідувальних заходів розглядається уповноваженим слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває оперативний підрозділ.

У клопотанні про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів зазначаються:

1) найменування оперативного підрозділу, який вносить клопотання;

2) стислий виклад обставин, у зв'язку з якими подається клопотання, обґрунтування необхідності проведення контррозвідувального заходу;

3) вид контррозвідувального заходу, пропонований період його проведення;

4) відомості про особу, місце або річ, стосовно яких необхідно провести контррозвідувальний захід;

5) посилання на наявність раніше отриманих дозволів суду на проведення контррозвідувальних заходів стосовно конкретної особи;

6) відомості про нормативно-правовий акт контррозвідувального органу, який визначає порядок проведення контррозвідувального заходу;

7) найменування оператора, провайдера телекомунікацій або власника (володільця) кабельної каналізації електрозв'язку, сприяння якого є необхідним для організації та проведення контррозвідувального заходу.

Як будуть розглядатися клопотання СБУ

Клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів передається з дотриманням вимог законодавства про охорону державної таємниці уповноваженому слідчому судді, визначеному відповідно до закону. Таке клопотання не підлягає реєстрації та розподілу із застосуванням інформаційних автоматизованих систем.

Розгляд клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів та постановлення ухвали про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу або про відмову в наданні дозволу здійснюється уповноваженим слідчим суддею невідкладно, але не пізніше дванадцяти годин з моменту його отримання, за участю особи, яка внесла клопотання, та/або інших уповноважених керівником оперативного підрозділу Служби безпеки України, що здійснює контррозвідувальну діяльність, осіб.

Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів здійснюється в закритому судовому засіданні без застосування технічних засобів фіксації.

Уповноважений слідчий суддя, розглядаючи клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів, встановлює достатність та обґрунтованість підстав для надання такого дозволу, про що постановляє відповідну ухвалу.

Ухвала про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу повинна містити:

1) найменування оперативного підрозділу, якому дозволено проведення контррозвідувального заходу;

2) відомості про особу, місце або річ, стосовно яких необхідно провести контррозвідувальний захід;

3) вид контррозвідувального заходу та, залежно від виду контррозвідувального заходу, відомості про особу, що дають змогу її ідентифікувати, про місце або річ;

4) вимогу до оператора, провайдера телекомунікацій або власника (володільця) кабельної каналізації електрозв'язку (із зазначенням їх найменування) про надання сприяння в організації та проведенні контррозвідувального заходу (за необхідності);

5) найменування оперативно-технічного підрозділу Служби безпеки України, який залучається до проведення контррозвідувального заходу (за необхідності);

6) строк дії ухвали.

Строк дії ухвали про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу не може перевищувати шести місяців. Ухвала про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу до Єдиного державного реєстру судових рішень не вноситься.

Матеріали, пов'язані із розглядом клопотання про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів, зберігаються із дотриманням вимог законодавства про охорону державної таємниці.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чиї декларації засекретять згідно з законопроектом, покликаним реформувати СБУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.