Карантин в Україні: як суди обґрунтовують перенесення засідань

В Україні вводяться обмежувальні заходи у зв’язку із ризиком широкого розповсюдження коронавірусу. Після відповідного рішення Ради суддів України суди почали переносити засідання. Про те, як судова система відреагувала на відповідні заходи, можна прочитати в матеріалі «Суды и коронавирус: как прошли первые дни работы столичных судов в условиях эпидемии и карантина».

На коли переносять

Станом на ранок 19 березня в Єдиному реєстрі судових рішень міститься 332 судових рішення стосовно коронавірусу.

Деякі судді зняли справи з розгляду. Наприклад, в ухвалі судді Господарського суду міста Києва вказано на відповідну постанову КМУ, на доручення Президента і рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС щодо обмеження пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

«З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13 березня 2020 року № 11/0/2-20 «Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19», судові засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., призначені на 18.03.2020, знято з розгляду, для подальшого забезпечення права на участі в засіданнях учасників справи», – зазначається в ухвалі. 

В ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17 березня стосовно апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» перенесення засідання обґрунтовується наступним.

Згідно Указу Президента від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Водночас Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів від 11.03.2020 р.).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що інкубаційний період нового коронавірусу триває від 2 днів до 2 тижнів (офіційний сайт МОЗ України).

Під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і не має жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим (офіційний сайт МОЗ України). Відтак зрозуміти, що особа заражена коронавірусом COVID-19, в межах інкубаційного періоду складно. Тому на перший погляд здорова людина без явних ознак вираженості симптомів захворювання вже може бути зараженою, а збудник коронавірусу COVID-19 може виділятися й передаватися іншим.

В Україні станом на 16.03.2020 зафіксовано два нових випадки інфікування коронавірусом COVID-19. Крім того, має місце 1 (один) летальний випадок – смерть людини (офіційний сайт МОЗ України).

Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Крім того, Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 3 квітня 2020 р. встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

За положенням ч. 2 ст. 281 Господарського процесуального кодексу України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи поважність причин, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, колегія суддів вважає правомірним перепризначити розгляд справи №910/4442/18 на іншу дату.

Слід зазначити, що суд переніс засідання на 12 травня.

Разом з тим інші суди не такі оптимістичні.

Так, в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня про зупинення провадження по справі № 420/499/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень – рішень – йдеть про те, щоб зупинити провадження до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши:

• відвідування закладів освіти її здобувачами;
• проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Розпорядженням Одеського міського голови № 218 від 15 березня 2020 року «Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19» з 16 березня 2020 року з 00:00 тимчасово зупинено роботу таких об`єктів загального користування, незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів:

• кінотеатрів, театрів, музеїв, галерей, бібліотек та інших культурних і розважальних закладів;
• дитячих розважальних центрів та клубів, майданчиків, у тому числі спортивних;
• фітнес-клубів, тренажерних залів, басейнів, спортивних майданчиків та стадіонів;
• зоопарків, водних парків, парків атракціонів;
• усіх магазинів, крім продуктових та аптек;
• торговельно-розважальних центрів;
• будівельних ринків та інших (крім продуктових);
• ресторанів, закладів громадського харчування, серед іншого у готелях, барів, клубів, кафе, дискотек, пабів;
• інших закладів та установ (на розсуд та під особисту відповідальність керівника).

Крім того, 11 березня 2020 року Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 32 цього Закону, обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, – до одужання.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень і способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності – в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Також суди виносять, де це можливо, рішення про розгляд у порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Так, Третій апеляційний адміністративний суд посилається на положення п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.02.2020 №93-р «Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом 2019-nCoV», та введення Урядом України протиепідемічних заходів.

По кримінальних справах, де обвинувачені тримаються під вартою, суди ухвалюють рішення про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції.

Зокрема, ухвалою ВАКС між Вищим антикорупційним судом та Старобільським районним судом Луганської області виршено проводити засідання в режимі відеоконференції за участі обвинуваченого.

Нагадаємо, відповідно до норм ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження за станом здоров`я або з інших поважних причин, а також для забезпечення оперативності судового провадження.

Частина 2 ст. 336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Є і такі випадки, коли адвокати намагаються скористатися ситуацією та затягнути розгляд справи.

Наприклад, Одеський апеляційний суд 17 лютого в своїй ухвалі зазначає:

«Від адвоката Поливаної А. С., діючої від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що останній не має можливості повернутися із КНР до України у зв`язку із карантином за наслідками коронавіруса в м. Ухань КНР.

Щодо клопотання адвоката колегія суддів зазначає наступне.

Справа розглядається апеляційним судом тривалий час. Апеляційним судом судові засідання призначалися на 13.01.2020 року, 03.02.2020 року, 17.02.2020 року.

ОСОБА_2 висловив свою процесуальну позицію по справі в апеляційній скарзі. Адвокат Поливана А.С., діюча від імені ОСОБА_1 ,вже заявляла клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 13.01.2020 року. Крім того, остання заявляла клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 03.02.2020 року. Доводи вказаного вище клопотання про відкладення розгляду справи, в якій адвокат просить перенести судове засідання призначене на 17.02.2020 року, доказами не підтверджено.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 та його захисника».

Що у Верховному Суді

В Реєстрі міститься кілька ухвал Верховного Суду про перенесення на невизначену дату засідань. Причому поки засідання переносить лише Касаційний господарський суд ВС (у якого велика кількість саме «явочних» справ).

Так, Касаційний господарський суд ВС в своїх ухвалах зазначає: «З метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», Верховний Суд повідомляє, що судове засідання в зазначену дату не відбудеться. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасників справи буде повідомлено додатково».

Слід відзначити, що Велика Палата ВС продовжує працювати зі звичним навантаженням.

Суддя Великої палати Верховного Суду Олена Кібенко повідомила, що 18 березня ВП ВС всім складом розглядала справи письмового провадження з 11.00 до 18.15. Відповідна заява з’явилась на її сторінці у Facebook.

«Останнє відкрите судове засідання ВП ВС відбулося 16.03, з невеликими перервами воно тривало більше 10 годин — з 11.00 до 21.33, у залі знаходилося більше 50 осіб включно з суддями.

Маска (дуже незручно і невідомо — чи потрібно), дезінфектор для рук, обробка ноутбука і телефона, 2 літри води з лимоном протягом дня, мазь для носу (теж спірно) — ось і все, що можна зробити для захисту», — йдеться у повідомленні.

До речі, «коронавірус» трапляється і в рішеннях судів України до початку розповсюдження хвороби.

Так, в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року про необхідність провести судово-ветеринарну експертизу ставилося питання: «Чи може невакцінований дорослий кіт заразитися коронавірусом та/чи інфекційним перитонітом кішок від вуличного невакцінованого кошеняти?».

Раніше ми писали, що ДСА робить все, щоб забезпечити суди всім необхідним під час карантину. Про це заявив начальник ТУ ДСА в Києві Олександр Симановський у інтерв'ю «Судово-юридичній газеті».

Також суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Руслан Арсірій розповів про особливості роботи ОАСК в умовах карантину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.