На сайті Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій оприлюднили проект концепції «Розвитку юридичної освіти». У проекті вказується, що її метою є формування знань і навичок, необхідних для розуміння природи і функцій права, принципів і основних юридичних інститутів, застосування права, а також меж юридичного регулювання суспільних відносин.
У Концепції, серед усього іншого, передбачено:
- здобуття вищої юридичної освіти можна буде за єдиною спеціальністю – 081 «Право»;
– ступінь магістра за спеціальністю 081 «Право» здобувається на основі повної загальної середньої освіти, ступені «молодшого бакалавра» та «бакалавра» не передбачені;
– запровадження тесту загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) при вступі як альтернативи ЗНО з математики;
– створення та функціонування центрів забезпечення якості юридичної освіти при юридичних кафедрах;
– підготовка здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється виключно за денною формою здобуття освіти.
- державне фінансування наукових досліджень з права передбачається проводити переважно за грантовим принципом, з врахуванням цілей державної політики, інституційної спроможності правничої школи та її рівня академічної доброчесності.
- приділення уваги поглибленому вивченню іноземних мов, зокрема англійської та інших офіційних мов Європейського Союзу.
Автори даної концепції сподіваються, що зміни допоможуть зменшити кількість правничих кафедр і факультетів при університетах, які вони бачать причиною низької якості правової освіти;
- принаймні три правничі школи мають потрапити у визнані міжнародні рейтинги;
- зросте рівень задоволення роботодавців від рівня знань випускників, а отже, не буде масового явища у вигляді безробітних випускників правничих вишів;
- збільшення відсотка статей українських правників в міжнародних журналах, публікації в яких проходять blind peer-review («сліпе» рецензування).
Деякі експерти вказують на те, що відсутність кваліфікаційного ступеня бакалавр у концепції порушує норми закону «Про вищу освіту», який регулює, що вища освіта передбачає початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень; науковий рівень.
Частково згодна із цим депутат від «Голосу», член комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради Інна Совсун.
«В теорії, якщо ця концепція буде прийнята на рівні постанови Кабінету Міністрів України, то це можна вважати уточненням, що в юридичних актах розуміється під поняттям «вища юридична освіта». У нас є приклади спеціальностей, де немає ступеня «бакалавр» — медицина. Є лише магістр за даною спеціальністю. Тому тут є своя логіка, хоча я згодна, що з точки зору нормотворчої практики варто було дане питання врегулювати на рівні закону для того, аби не було різних питань», — підкреслила вона у коментарі «Судово-юридичній газеті».
У проекті концепції зазначено, що здобути юридичну освіту можна буде, лише навчаючись на денній формі. Інна Совсун підтвердила дану норму, яка, за її словами, повинна підвищити рівень знань та підготовки студентів-юристів.
«Якщо проводити аналогію з медициною там заборонено навчання за заочною формою. Бо медицина і право належать до регульованих професій, коли держава встановлює підвищені вимоги і регулювання, аби регулювати професійні якості цих людей. На жаль та заочна форма, яка існує зараз дозволяє швидко і легко без особливих зусиль здобути диплом. Але цього диплома не буде досить, аби практикувати право», — сказала вона.
Професор та доктор юридичних наук Андрій Бойко в коментарі «Судово-юридичній газеті» заспокоює: за необхідності можна буде здобути правничу освіту.
«Якщо люди не прагнуть бути юристами, то очевидно, будуть існувати, як це є у багатьох країнах світу, освітні програми, які не дають доступу до правничої професії, але формують компетентності, які необхідні для певного виду професійної діяльності. На сьогодні Закон «Про вищу освіту» передбачає, що можуть існувати освітні програми, які формують навички, що необхідно для певного професійної діяльності, але не є доступом до правничої професії», — відзначив фахівець.
Він переконаний, що будуть правничі спеціальності, які вимагатимуть пройти процедуру допуску до правничої професії. Їхнє функціонування регулюватимуть нормативно-правові акти, постанови.
Солідарна з ним й Інна Совсун.
«Більшість фахової спільноти не підтримує те, аби люди, які вчилися на бакалавраті не по правничій спеціальності, потім могли вчитися на магістратурі з юриспруденції. Подібно як у медицині, потрібно довго вивчати дисципліну, багато практикуватися, аби бути гарним фахівцем. Тому два роки спеціальності право – це може бути, якщо особа хоче отримати додаткові юридичні знання. Але якщо особа хоче освоїти правничі професії: суддя, прокурор, адвокат, то двох років не може бути достатньо», — зазначила депутат.
Концепція передбачає, що отримати кошти на наукові дослідження у галузі права можна буде, лише вигравши грант. Однак незрозумілою є процедура відбору кандидатів, які теми будуть визначатися важливими для дослідження, а які ні. Також незрозумілим є обсяг виділених коштів, чи буде він однаковий для всіх науковців-правників.
«Частина концепції про науку не є продуманою. Тому що у державному бюджеті фінансування юриспруденції не відокремлено від решти науки. Тут треба більше деталізувати цю концепцію. При цьому дані питання не можна вирішити окремо для права, необхідне комплексне рішення у питанні фінансуванні наукових досліджень. Існує велике питання до якості наукових розробок, адже вітчизняні статті з права не продукуються у міжнародних виданнях», — констатувала Совсун.
У концепції зазначено, що виші мають забезпечити належний рівень викладання іноземних мов. На переконання Андрія Бойка, українська освіта фінансово готова до такого.
«Маємо потужні правничі університети для викладання у тому числі іноземної мови. Всім іншим, у яких немає поки такого потенціалу, слід його формувати, а хто не зможе це зробити, то не буде займатися підготовкою юристів», – підкреслив він, додавши, що це не означає автоматичного закриття університетів, адже концепція – це перспектива на 10 років.
Інна Совсун наголосила, що передумов до зменшення державного замовлення немає.
«Кардинальним чином зменшення державного замовлення на юристів, думаю, не буде. У нас 80% таких студентів навчаються на контрактній основі. Кількість місць державного замовлення не є великою. Коли ми чуємо постійні скарги, що у нас багато студентів-юристів, на яких нераціонально використовувати кошти, варто зрозуміти, що йдеться про невеликі суми. Нам не треба зменшувати кількість місць бюджетників. Потрібно думати про умови вступу на контракт, коли університети просто заробляють гроші на студентах, не надаючи відповідного рівня знань», — зауважила вона.
За словами Совсун, якщо Україна хоче отримати потужні наукові та фахові кадри, необхідно багато вкладати в освіту та науку.
«Тут потрібна політична воля, але не на найвищому рівні, а на рівні політики окремих університетів. Якщо вони не хочуть бути просто джерелом друку дипломів, то їм потрібно розвиватися, перебудовуватися, підвищувати рівень знань викладачів, кафедр і студентів. У тому числі на рівні вивчення іноземних мов, як це передбачено в проекті Концепції», — сказала вона.
У свою чергу у «Слузі народу» «Судово-юридичній газеті» зазначили, що це лише проект концепції і пізніше її буде доопрацьовано, вироблено нові нюанси. Відтак цьогорічні абітурієнти вступатимуть за звичною процедурою на юридичні спеціальності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.