Першочергово, що має вирішити Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) - страхова медицина. Про це в ефірі політичного шоу «Право на владу» зазначив новий міністр охорони здоров’я Ілля Ємець.
Новий міністр підкреслив, що прагне зробити «деяку еволюцію в реформі і зробити так, аби і лікар і пацієнт були задоволені». При цьому за його словами відбулася лише частина реформи, однак ще багато аспектів і першочергово, що треба вирішити – страхову медицину. У цій же програмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що він має намір завершити медичну реформу, яка втілена вже на 80%.
4 березня під час свого виступу у Верховній Раді президент України Володимир Зеленський. Аналізуючи роботу Кабінету Міністрів, він зокрема відзначив, що українське суспільство не готове до другого етапу медичної реформи.
«Майже кожен день у нас протести в різних медичних установах. Люди бояться закриття лікарень, лікарні бояться звільнень, місцева влада не готова брати на себе відповідальність, недостатньо фінансування і так далі. Є багато питань до тарифів, медичного обладнання та дуже велике питання до кадрів. А значить головне питання: а куди ми поспішаємо? Куди ми летимо? Чи не здається нам, що з таким підходом реформа летить в стіну?», - зазначив у своєму виступі діючий президент.
Тобто фактично вказавши, що суспільство не готове до продовження американської версії реформи, яку започаткувала ще колишня влада. Деякі експерти говороять, що причиною зупинки реформи можуть бути місцеві вибори цього року. Людям не подобається, що малих населених пунктах закриваються лікарні, а отже «Слуга народу» може втратити чимало голосів.
Окрім відсутності фінансування, важливою є проблема не врегульованості діяльності наукових установ. Зокрема під загрозою опинилася діяльність
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
Зокрема освітяни цього закладу відзначили, що впровадження в Україні нових принципів фінансування підвищення кваліфікації лікарів призвело до того, що з 1 квітня, коли стартує новий виток медичної реформи, академія не отримає заплановані кошти та не зможе утримувати 369 штатних посад, серед яких 189 науково-педагогічних працівників лікарів-практиків.
Через це буде ліквідовано близько 25 кафедр, серед яких: хірургії серця і магістральних судин; діабетології; гастроентерології, дієтології та ендоскопії; хоспісної медицини та паліативної допомоги; дитячої кардіології та кардіохірургії тощо.
«Реформа вторинної медичної допомоги, яка почне діяти з 1 квітня 2020 року, несе глобальні ризики для здійснення освітньої і медичної діяльності закладами вищої медичної освіти через відсутність коштів на оренду та механізму реєстрації лікарів-освітян на платформі HELSI. Це означає, що 646 науково-педагогічних працівників, у тому числі професорів, втратять можливість проводити лікування пацієнтів у закладах охорони здоров’я, а в перспективі кількох років — і саму лікарську спеціальність; 30 тисяч лікарів перестануть отримувати практичні навички на клінічних базах; а 300 тисяч пацієнтів — лікуватися у високопрофесійних лікарів», — підкреслила проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професор Раїса Моїсеєнко.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що з 1 квітня в Україні стартує другий етап медичної реформи.
Відомі лікарі проаналізують хід медичної реформи в Україні.
Окрім того, ми писали, як народні депутати планують продовжити медичну реформу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.