Законодавчо презюмується як обов’язковість виконання вимог окремої ухвали, так і відповідальність у разі її невиконання. Зобов’язання до виконання окремої ухвали не може бути самостійним предметом позову. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/4030/18 (постанова від 19 лютого 2020 року).
Так, за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особам, до компетенції або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
КАС України не передбачає можливості звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства із вимогою про зобов’язання суб`єкта владних повноважень виконати приписи окремої ухвали суду.
Нагадаємо, статтею 5 КАС України визначені право на звернення до суду та способи судового захисту.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
ВП ВС № 560/4030/18 у справі наголосила: «Захист прав позивача в інший спосіб, як зазначено у частині другій статті 5 КАС, не може бути реалізований з огляду на те, що у спірних правовідносинах орган державної влади не реалізовує владні управлінські функції щодо позивача, між сторонами у справі не виникли відносини влади і підпорядкування, адже суб`єкт владних повноважень діє або допускає бездіяльність щодо виконання вимог судового рішення, а не у правовідносинах із позивачем».
Норми ГПК також не передбачають можливості звернення до суду в порядку господарського судочинства з позовом про зобов`язання виконати вимоги окремої ухвали суду.
Таким чином, ВП ВС дійшла до висновку наступного висновку: окремою ухвалою суду встановлено строки та порядок її виконання, законодавчо встановлена її обов’язковість до виконання та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання. Тобто, така ухвала не потребує додаткових інструментів примусу до виконання. Зобов`язання до виконання такої ухвали не може бути самостійним предметом позову.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВП ВС вирішила дилему зі стягненням на частку боржника в спільному майні.
Також ВП ВС визначила юрисдикцію спору у справі про недоотримані суми пенсії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.