Незважаючи на стагнацію світової торгівлі, що призводить до певного скорочення і юридичної активності, а також на значну конкуренцію на світовому ринку арбітражних послуг, сотні іноземних компаній продовжують довіряти розгляд своїх спорів з українською стороною Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України. Про це повідомив голова МКАС Микола Селівон, презентуючи результати діяльності арбітражного суду в 2019 році.
Зокрема, минулого року МКАС прийняв до провадження 243 справи, з яких 181 справу розглянув. До того ж жодне рішення МКАС потім не було скасоване в апеляції, хоча цього домагалися 15 заявників.
«Все це свідчить про високу якість рішень, які винесли наші арбітри. Крім того, бізнес в арбітражних інституціях насправді цікавить тільки дві речі: скільки часу буде розглядатись його справа і вартість розгляду. Так от, ці два показники у МКАС дуже привабливі і є, по суті, нашими українськими брендами. Скажімо, 91 відсоток справ було розглянуто у строк, що не перевищує шість місяців, а вартість розгляду у кілька разів менша, ніж у Віденському арбітражному центрі чи Стокгольмському арбітражному інституті», — зауважує Микола Селівон.
За його словами, щороку зростає кількість справ, розглянутих англійською мовою, і як певний рекорд можна сприймати прийняті до провадження у 2019 році 18 справ, сторонами яких були повністю нерезиденти. До речі, зі 122 арбітрів МКАС 60 відсотків складають фахівці з іноземних країн.
Щодо географії спорів, то, як зазначив голова МКАС, якщо раніше більшість справ була за участю сторін із країн СНД, то нині першість посідає Європа. Позивачі або відповідачі з Європи присутні у 47,8% арбітражних справ, прийнятих до провадження. Частка сторін із країн СНД скоротилася до 24%. Навпаки, зростає кількість справ за участю представників із країн Азії, передовсім Китаю, що вже складає частку в 23,7%.
На думку голови МКАС, український арбітраж міг би значно краще розвиватися, якби представники влади краще розумілися на сутності даного інституту і його важливості для країни. Для прикладу, діяльність Стокгольмського арбітражу приносить Швеції до 2% ВВП. А у нас, коли у 2018 році між Україною і Туреччиною укладалася спільна угода про захист інвестицій, допустили, щоб місцем розгляду можливих спорів був визначений Стамбульський арбітражний інститут.
«Арбітраж в Стамбулі, який буде розглядати українсько-турецькі спори, створений тільки три роки тому, а український існує вже 28 років», — з сумом констатував Микола Селівон.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.