16:29, 2 марта 2020
Автори зазначають, що мета акта — покращення якості третейського розгляду.
На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроекту № 3025-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку діяльності третейських судів та підвищення відповідальності третейських суддів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)». Авторами законопроекту є народні депутати від групи «Довіра»: Олег Кулініч, Сергій Вельможний, Сергій Шахов, Олександр Ковальов, Павло Бакунець, Олександр Сухов, Володимир Арешонков. Автори зазначають, що мета і завдання прийняття акта — створення законодавчого підґрунтя для покращення якості третейського розгляду в Україні та відновлення довіри до третейського розгляду.
Позиція депутатів
Автори вказують на те, що подібний законопроект вже внесений Кабінетом Міністрів України. При цьому урядовці пропонують внесення змін до низки законодавчих актів, які спрямовані на врегулювання діяльності третейських судів, зокрема:
- Запровадження нових вимог щодо організації третейських судів, зокрема:
- засновником є виключно неприбуткова організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, строк діяльності якої з моменту утворення до прийняття рішення про створення третейського суду становить не менше п’яти років; обов’язкове забезпечення утворюваного третейського суду приміщенням та матеріальними засобами; необхідність отримання висновку Третейської палати України щодо відповідності засновника постійно діючого третейського суду вимогам закону;
- Міністерство юстиції України виступає єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів.
- Узгодження юридичної термінології Закону України «Про третейські суди» та термінології чинного процесуального законодавства.
- Пропонується розширити підпорядкованість справ, які можуть розглядати третейські суди.
- Пропонується розширення підстав для звернення органу державної реєстрації до суду з метою скасування державної реєстрації третейського суду у разі виявлення порушення вимог закону, якими визначено вимоги до третейського суду та його засновника.
- Посилення ролі Третейської палати України як постійно діючого органу самоврядування третейських судів, зокрема:
- підтвердження відповідності засновника третейського суду вимогам закону шляхом ухвалення Третейською палатою України відповідного висновку;
- право Третейської палати України звертатися до органу державної реєстрації із заявою про припинення діяльності постійно діючого третейського суду у разі порушення останнім вимог закону.
- Запровадження електронного документообігу в третейських судах.
- Розширення повноважень Всеукраїнського з’їзду третейських суддів.
В обґрунтування прийняття проекту Урядом зазначено, що на сьогодні потребує вирішення проблема низького рівня довіри до третейських судів.
Самі депутати вважають, що запропонований Урядом законопроект містить низку норм, запровадження яких є передчасним та може мати зворотній від очікуваного ефекту, та замість повернення довіри до третейського розгляду може спричинити нову хвилю системних проблем в діяльності третейських судів.
За словами депутатів, у розробленому Кабміном законопроекті не враховано нагальну необхідність внесення змін до деяких норм Закону України «Про третейські суди», які станом на сьогодні не відповідають сучасним вимогам до здійснення третейського розгляду.
Що пропонують депутати
На відміну від урядового проекту, альтернативним проектом пропонуються такі системні відмінності:
- Чинна на сьогодні редакція статті 4 Закону України «Про третейські суди», яка визначає принципи здійснення третейського розгляду, містить принцип законності, проте, не передбачає застосування принципу верховенства права при здійсненні третейського розгляду. Це, на думку депутатів, не відповідає положенням статті 8 Конституції України, згідно з якою в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
- Урядовим законопроектом запропоновано внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди», якою визначено категорії спорів, які не можуть належати до юрисдикції третейського суду. До таких спорів сьогодні віднесено корпоративні спори, спори щодо прав на землю та нерухоме майно, спори з органами державної влади, спори про захист прав споживачів (у тому числі споживачів фінансових послуг).
Депутати вважають запропоноване в законопроекті Уряду повернення до підсудності третейських судів:
1) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 2) справ у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки); передчасним.
Вони відзначають. що доцільно було б перевірити практичну ефективність та законність роботи третейських судів після впровадження запропонованих змін, зокрема дослідити нові статистичні показники скасування рішень третейських судів, та лише після цього, за наявності об’єктивних підстав, ініціювати питання про розширення підсудності третейського суду.
- Законопроектом пропонується посилити законодавчі вимоги до компетенції та морально-етичних якостей осіб, що виконують функції суддів третейського суду.
- Запропоновано визначити, що в разі одноособового вирішення спору третейський суддя повинен мати не тільки вищу юридичну освіту, але й стаж роботи за фахом не менше трьох років. Аналогічні вимоги поширюються і на головуючого складу третейського суду в разі колегіального вирішення спору.
- Запропоновано конкретизацію підстав для відводу третейського судді. Депутати зазначають, що в чинній редакції статті 19 Закону України «Про третейські суди» деякі з цих підстав є нечіткими, невизначеними та дозволяють вдаватися до зловживання правом на відвід, або навпаки — дозволяють не задовольняти заяву про відвід за наявності вагомих підстав для цього.
- Пропонується імплементувати інститут урегулювання спору за участі судді, який наразі вже активно застосовується в господарському та цивільному судочинстві та має позитивні оцінки експертів.
- Законопроектом пропонується законодавчо визначити механізм дисциплінарної відповідальності суддів постійно діючих третейських судів. Відповідні функції пропонується надати Третейській палаті України як постійно діючому органу самоврядування третейських суддів.
Також в альтернативному законопроекті встановлюється низка запобіжників, які мають унеможливити тиск на третейських суддів та зловживання правом на подачу скарги, зокрема:
а) Дисциплінарне провадження здійснюється виключно на підставі скарги зацікавленої особи. Третейська палата України не буде наділена правом самостійно виявляти будь-які порушення та відкривати провадження за власною ініціативою або ж за анонімною скаргою.
б) Передбачено право на оскарження рішень, дій та бездіяльності Третейської палати України учасниками дисциплінарного провадження до суду з одночасним врегулюванням питання підсудності таких спорів.
в) Визначені права як скаржника, так і третейського судді, які дозволяють здійснювати розгляд дисциплінарної справи за принципами прозорості, змагальності та безсторонності.
г) Передбачено відтермінування набрання чинності рішенням про застосування дисциплінарних заходів на строк, достатній для звернення третейським суддею до суду за захистом своїх прав.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про аналіз судової практики щодо оскарження рішень третейських судів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.