Концепція розвитку юридичної освіти: держава не отримує фахівців, спроможних впроваджувати нові закони

18:20, 27 февраля 2020
Непрозора система формування державного замовлення та надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників: які основні причини розробки Концепції.
Концепція розвитку юридичної освіти: держава не отримує фахівців, спроможних впроваджувати нові закони
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Проект Концепції розвитку юридичної освіти розроблений та обговорений на робочих зустрічах народних депутатів України спільно з експертами у галузі права.

Як зазначається в Концепції, «формуючи законодавчу сферу для діяльності юридичних інститутів відповідно до європейських стандартів, держава не отримує фахівців, спроможних впроваджувати нові закони заради утвердження та захисту прав людини».

Проблемою, яка потребує розв’язання, є невідповідність змісту юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах сучасним вимогам ринку праці та викликам суспільства.

За статистикою, наведеною в Концепції, «у 2019 році не змогли подолати поріг мінімальної кількості тестових балів, які за виконання завдань певного блоку може отримати вступник з мінімально допустимим рівнем фахової компетентності (поріг «склав / не склав»), під час вступу на правничу магістратуру майже 55% випускників, які отримали диплом бакалавра».

Причинами проблеми розробники Концепції називають, зокрема, непрозору систему формування державного замовлення на підготовку правників та надмірну кількість закладів вищої освіти, що готують правників.

Так, Концепція визначає ряд стратегічних цілей.

Стратегічна ціль 1

Система та структура підготовки правників оптимізована та відповідає сучасним міжнародним та європейським стандартам.

Досягнення цієї цілі передбачає, що здобуття вищої юридичної освіти відбувається за єдиною спеціальністю – 081 «Право». Підготовка здобувачів освіти за спеціальністю 081 «Право» в системі фахової передвищої освіти та за ступенем молодшого бакалавра та бакалавра не здійснюватиметься. Навчання відбуватиметься виключно за денною формою здобуття освіти.

Стратегічна ціль 2

Система конкурсного вступу до правничих шкіл забезпечує відбір вмотивованих та підготовлених осіб, які спроможні здобувати вищу юридичну освіту.

Планується запровадити тест загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» як альтернативи зовнішнього незалежного оцінювання з математики.

Стратегічна ціль 3

Освітні програми правничих шкіл забезпечують високу якість підготовки правника.

Ціль включає залучення правників-практиків до процедури акредитації освітніх програм та інституційної акредитації правничих шкіл, підтримку видання методичних посібників в електронній формі, забезпечення залучення представників професійних правничих спільнот до розробки освітніх програм та навчальних планів правничих шкіл.

Стратегічна ціль 4

Держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти.

Досягнення цієї цілі передбачає:

  • впровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра, розробку програм та вимог до проведення ЄДКІ;
  • розробку та затвердження професійних стандартів правничих професій;
  • розробку та затвердження стандарту вищої освіти ступеня магістра, який здобувається на основі повної загальної освіти;
  • впровадження та розбудова спроможності наглядових рад та дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників тощо.

Стратегічна ціль 5

Правничі школи забезпечують набуття здобувачами вищої юридичної освіти високого рівня прикладних практичних навичок та вмінь.

Пропонується збільшити обсяг практичної підготовки правників до 30 кредитів ЄКТС. Гарантування якості її проходження відбуватиметься на принципах спільного моніторингу з боку правничої школи, баз практики та відповідних професійних правничих спільнот.

Крім того, передбачається функціонування юридичних клінік у вигляді окремих структурних підрозділів закладів вищої освіти та впровадження в освітній процес навчальних курсів з юридичної клінічної практики.

Автори Концепції наголошують на необхідності сприяння участі здобувачів вищої юридичної освіти в навчальних стажуваннях в органах державної влади, судах, в органах нотаріату, прокуратури, адвокатури та інших юридичних особах публічного і приватного права.

Стратегічна ціль 6

Правничі школи готують правників з високими етичними цінностями та розумінням професійної відповідальності за впровадження верховенства права.

Звертається увага на необхідність дотримання академічної доброчесності працівниками правничих шкіл та здобувачами юридичної освіти.

Стратегічна ціль 7

Вища юридична освіта надається високопрофесійними та вмотивованими викладачами.

Мова йде, зокрема, про: 

  • конкурентний рівень оплати праці науково-педагогічних працівників правничих шкіл;
  • забезпечення та гарантування свободи наукових досліджень.

Стратегічна ціль 8

Побудована система післядипломної освіти правників та освіти впродовж життя.

Так, пропонується розширення можливостей для здобуття освіти на окремих магістерських програмах, які не передбачають присвоєння окремої освітньої кваліфікації та здобуття вищої юридичної освіти.

Водночас існує ідея запровадження механізмів оцінки якості в системі післядипломної освіти.

Стратегічна ціль 9

Мережа правничих шкіл відповідає міжнародним стандартам та потребам суспільства.

Планується запровадити ліцензування правничих шкіл на основі нових ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, що мають бути доповнені особливими вимогами до підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право» за ступенем магістра на основі повної загальної середньої освіти.

Стратегічна ціль 10

Правничі школи є потужними центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку.

Зазначена ціль, зокрема, передбачає визначення та затвердження обґрунтованого обсягу державного замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право».

Мова також йде про запровадження системи державного фінансування наукових досліджень з права переважно за грантовим принципом. До того ж наукові дослідження в галузі права мають здійснюватися переважно у правничих школах.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, чи потрібен в Україні інститут наставництва для молодих суддів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики