Сьогодні немає остаточного узгодженого законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо проведення децентралізації. Орієнтовний строк подання в парламент цього законопроекту про децентралізацію: кінець березня — початок квітня цього року. Депутати сподіваються остаточно ухвалити закон перед проведенням місцевих виборів.
Але чи встигнуть вони це зробити?
Сьогодні депутати не можуть приступити до його розгляду з двох причин:
Народний депутат України Федір Веніславський пояснив, що Конституція України дозволяє вносити зміни до неї на двох сесіях, перша сесія парламенту в 2020 році завершиться у липні — серпні, тому якщо буде отриманий позитивний висновок Конституційного Суду України, то у вересні його (законопроект) можна буде ставити на голосування. Тобто є всі шанси, що закон буде прийнятий до проведення місцевих виборів.
Нардеп Лариса Білозір припускає, що законопроект можуть і не встигнути прийняти. Проте на цей випадок влада має план Б, згідно з яким децентралізацію буде проведено не змінами до Конституції, а відповідними законами.
Так, Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (реєстр. № 2653 від 20.12.2019).
Згідно з цим невеличким законопроектом, до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад, а також подання до Верховної Ради України проектів законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів здійснює Кабінет Міністрів України.
Тобто ці зміни надають Уряду можливість визначати адміністративно-територіальні одиниці.
Те ж саме для «Судово-юридичної газети» підтвердив і депутат Олександр Качура. За його словами, саме законопроект № 2653 і є планом Б щодо децентралізації.
Кабмін буде брати участь у формуванні об’єднаних територіальних громад через затвердження перспективних планів територій. Тобто якщо до проведення місцевих виборів зміни в Конституцію внесені не будуть, то Кабмін отримає повноваження завершити децентралізацію.
ЗМІ повідомляли, що всі проекти перспективних планів обласні державні адміністрації повинні були подати до Кабінету Міністрів максимум до 21 лютого.
Затвердження перспективного плану формування територій громад ще не є фактом об’єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області.
Після того як громади самі приймуть рішення про об’єднання, вони зможуть приступити до процедури об’єднання відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Проект Закону про засади адміністративно-територіального устрою України вже внесений У Верховну Раду (реєстр. № 2804 від 24.01.2020) Кабінетом Міністрів України.
Законопроект складається з 22 статей та вносить зміни до численних нормативних актів.
Ключовими його положеннями є порядок утворення адміністративно-територіальних одиниць, встановлення їх меж, порядок визначення географічних населених пунктів.
Кабінету Міністрів України надається право утворювати, реорганізовувати, ліквідовувати та перейменовувати місцеві державні адміністрації, а також встановлювати та змінювати межи громад.
Зміни територіального устрою будуть тягнути за собою дострокове припинення повноважень місцевих державних адміністрацій та повноважень сільського, селищного, міського голови.
Крім того, з’явиться Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів України.
Здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладення штрафів за їх порушення буде віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Фактично кількість органів місцевого самоврядування буде скорочена, а обсяг їх повноважень (об’єм виконуваних завдань) буде збільшений.
Попри всі сподівання, коли законопроект проаналізував Комітет Верховної Ради з питань правової політики, то останній дійшов висновку, що він суперечить положенням Конституції України.
Комітет стверджує, що окремі положення законопроекту не можуть бути реалізовані без внесення відповідних змін до Конституції України.
Так, статтею 5 Законопроекту визначено, що адміністративно-територіальні одиниці є регіонального, субрегіонального, базового та допоміжного рівнів. Адміністративно-територіальними одиницями регіонального рівня є Автономна Республіка Крим та області. Адміністративно-територіальними одиницями субрегіонального рівня є райони в Автономній Республіці Крим та в областях. Водночас передбачається, що адміністративно-територіальними одиницями базового рівня будуть громади, які утворюватимуться на основі населених пунктів (міст, селищ, сіл).
Тобто Законопроектом додається нова адміністративно-територіальна одиниця – громада, що, на думку членів Комітету, суперечить положенням статті 133 Конституції України.
Крім того, Законопроектом вводиться термін «поселення» як «компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, що не має сталого складу населення та якому не присвоєно категорію населеного пункту» (стаття 1 Законопроекту). При цьому, у частині п’ятій статті 10 Законопроекту зазначається, що «поселення може бути віднесено до однієї з категорій населених пунктів у порядку, встановленому цим Законом»; а статтею 20 Законопроекту встановлюється порядок віднесення поселень до категорії селищ, сіл.
Своєї черги чекають наступні законопроекти:
№ 2679 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» (надає можливість оптимізувати мережу ЦНАП, передбачає створення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. Всі необхідні публічні послуги громадяни будуть отримувати у Центрі надання адміністративних послуг).
№ 2280 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (відкриває шлях до всебічного розвитку громад, оскільки врегульовує питання встановлення їх меж, створює можливість для комплексного просторового планування територій у межах всієї території громади).
№ 2637 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад» (збалансовує інтереси громад великих міст та прилеглих сіл, селищ, міст; надає можливості громадам об’єднувати зусилля для вирішення спільних проблем).
№ 3118 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення додержання державних гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ» (тексту законопроекту ще немає).