Особа звернулась з адміністративним позовом до Виконавчого комітету, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо надання позивачу недостовірної та неповної відповіді, викладеної в листі-відмові на запит про доступ до публічної інформації
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він звертався до Виконавчого комітету із запитом про надання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам згідно статті 121 ЗК України як учаснику АТО, які можуть бути приватизовані. Однак, позивач отримав лист-відмову, в якому відповідач надав перелік земельних ділянок, які можуть бути передані на земельних торгах у формі аукціону із зазначенням їх кадастрових номерів. З приводу вільних земельних ділянок, які можуть бути надані для безкоштовної приватизації, відповідач нічого не зазначив, пославшись на відсутність фінансування, через що не проведено інвентаризацію земель.
Судом першої інстанції позов було задоволено.
Судове рішення мотивоване тим, що Виконавчий комітет є розпорядником запитуваної інформації, а підстави для відмови в її наданні, визначені статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у відповідача були відсутні.
Апеляційний суд зазначив, що згідно відповіді на запит позивача Виконавчий комітет не відмовив йому в наданні інформації на запит через те, що не володіє нею, а взагалі проігнорував прохання позивача надати інформацію щодо наявності земельних ділянок, права на які він може реалізувати не в загальному порядку, а як учасник АТО. Натомість відповідач проінформував позивача про перелік вільних земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути передані на земельних торгах у формі аукціону та повідомив, що у зв`язку із відсутністю фінансування, повна інвентаризація земель не проведена. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не надав повної інформації, яка стосувалася б та в повному обсязі охоплювалась площиною запитуваної позивачем інформації з роз`ясненням наявності чи відсутності сформованих земельних ділянок для таких цілей.
Окрім іншого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовної вимоги в частині зобов`язання Виконавчого комітету надати достовірну та повну інформацію на запит, оскільки суд вважає, що не може в цій частині підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції відповідача.
Як встановлено судами, позивач запитував інформацію стосовно наявності вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам згідно статті 121 ЗК України як учаснику АТО, які можуть бути приватизовані.
Відповідач надав відповідь, в якій зазначив зокрема таке: «В межах міста відсутні землі запасу та землі резервного фонду, які в свій час на території області були сформовані лише на територіях сільських та селищних рад під час розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств, і за рахунок яких міська рада мала б можливість виділяти земельні ділянки під забудову»; «На даний час, в зв`язку з відсутністю фінансування, повна інвентаризація земель міста не проведена»; «Разом з тим, …надаю перелік вільних земельних ділянок комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку…які можуть бути передані у власність на земельних торгах у формі аукціону».
Верховний Суд, аналізуючи приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", вважає, що передусім саме відповідач згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Більше того, Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що запитувана позивачем інформація не була створена і задокументована під час здійснення Виконавчим комітетом своїх повноважень та не знаходилась у володінні відповідача, оскільки згідно пункту 1 частини першої статті 22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту лише у випадку якщо він не володіє і не зобов`язаний володіти такою інформацією відповідно до його компетенції. Натомість відповідач в силу закону зобов`язаний володіти відповідною інформацією.
Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Виконавчий комітет проігнорував прохання позивача надати інформацію щодо наявності земельних ділянок, права на які він може реалізувати не в загальному порядку, а як учасник АТО. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач не надав повної інформації, яка стосувалася б та в повному обсязі охоплювалась площиною запитуваної позивачем інформації.
Також, суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати позивачу достовірну та повну інформацію у відповідь на його запит про наявність всіх вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності у місті Вінниця з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності до вимог статті 121 ЗК України як учаснику АТО, які можуть бути приватизовані. Повноваження суду апеляційної інстанції щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії були передбачені статтею 162 КАС України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови.
З рішенням КАС ВС у справі № 127/13810/17 можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про постанову КАС ВС щодо неналежного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.