Строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 379/386/16-ц.
Мова йде про наявність неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини першої статті 210 та частини першої статті 638 Цивільного кодексу України.
У наданих заявником для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2017 року у справі № 636/813/16-ц, від 24 травня 2017 року у справі № 634/940/15-ц, постановлених в аналогічних справах за позовами фізичних осіб про визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок, містяться висновки про те, що строк дії спірних договорів оренди земельних ділянок починається з моменту їх державної реєстрації, а не з моменту їх укладення. Це пояснюється тим, що саме таку умову визначили сторони у відповідних пунктах цих договорів оренди, що є волевиявленням сторін договору.
Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17 міститься правовий висновок про те, що строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Як зазначив КЦС ВС, «існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 210, частини першої статті 638 ЦК України, статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, що оскаржується, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права».
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні вказаних норм матеріального права, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 379/386/16-ц наголосив, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Саме такий по суті висновок міститься й у судових рішеннях суду касаційної інстанції, наданих заявником для порівняння. У справі, яка переглядається, суди встановили, що, згідно з пунктом 2.3 спірного договору оренди, земельна ділянка надається в оренду строком на 5 років, починаючи з моменту державної реєстрації цього договору; відповідно до пункту 6.1 договору оренди земельної ділянки, він набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.
Тобто строк дії спірного договору оренди землі починається після державної реєстрації, а не з моменту його укладення.
Верховний Суд звернув увагу на те, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
«Оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки не закінчився, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору оренди припиненим і про витребування землі. Проте суди першої та апеляційної інстанції на наведене належної уваги не звернули та безпідставно задовольнили позовні вимоги. Зазначені порушення вимог закону залишилися й поза увагою суду касаційної інстанції».
Таким чином, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановила, що рішення, ухвалені у справі, яка переглядається з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року, є незаконними.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КЦС вирішив, яким чином звернути стягнення на незареєстроване майно боржника.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.